Лиховий Ігор

Біографія Ігоря Лихового

Дата рождения: 12.06.1957

Місце народження. Освіта. Ігор Лиховий народився в селі Врубливка Романівського району Житомирської області. В 1979 році він закінчив Одеський політехнічний інститут за спеціальністю "інженер-електромеханік". Також він має кваліфікацію соціолога.

Кар'єра. З 1979 по 1985 роки Ігор Лиховий працював енергетиком цеха і інженером-конструктором на Канівському електромеханічному заводі "Магніт".

У 1985-1987 роках він був інструктором і завідуючим в Канівському райкомі КПУ.

У 1987-1989 роках він був першим заступником голови Канівського міськвиконкому (куратор питань розвитку культури і спорту, освіти, туризму, зовнішніх зв'язків і роботи комунальних служб).

З 1987 по 2002 роки він був депутатом Канівської міської ради народних депутатів.

У 1990-1994 роках він був депутатом Черкаської облради.

З 1989 по 2005 роки Ігор Лиховий займав пост директора Канівського державного музею-заповідника Т.Г.Шевченка, генерального директора Шевченківського національного заповідника. Як керівник відомого історичного об'єкту він закінчив Інститут підвищення кваліфікації працівників культури і мистецтва України (на курсі "Проблеми менеджменту в роботі державних історико-культурних заповідників").

У жовтні 2005 року указом президента Віктора Ющенка він був призначений на пост міністра культури і туризму України в уряді Юрія Єханурова. А в серпні 2006-го став головою Мінкультури в уряді Віктора Януковича (призначений Верховною Радою за квотою блока "Наша Україна"). Оскільки широка коаліція з участю "Нашої України" не відбулась, партія підняла питання про відкликання своїх міністрів.

1 листопада 2006-го парламент проголосував за відставку Ігоря Лихового. Його посту в той же день зайняв Юрій Богуцький, вже працював головою Мінкульта в першому уряді Віктора Януковича.

Незабаром після відставки з уряду Ігор Лиховий був призначений керівником Головного управління з питань збереження національної культурної спадщини Секретаріату президента України. А 6 лютого 2007-го Віктор Ющенко призначив його Послом України в Республіці Білорусь. Проте, стосунки з білоруськими владами у новоназначеного керівника української дипмісії на початку не склалися. Послові довелося декілька місяців чекати на вручення вірчих грамот білоруському президенту Александру Лукашенку. До Мінська Ігор Лиховий приїхав 20 березня, а наступного дня вручив міністру закордонних справ копії вірчих грамот, що дало можливість дипломату розпочати роботу. Проте, вручення вірчих грамот президенту вважається необхідною в дипломатичній практиці процедурою. За даними "Белорусских новостей", проблеми могли бути викликані тим, що Ігор Лиховий критикував економічну політику білоруських влад, зазначаючи зокрема, що "дуже багато виникає питань ущемлення українських підприємців у Білорусі".

Звільнений з поста Посла указом президента Віктора Ющенка 24 лютого 2010-го.

З 17 грудня 2014 року до квітня 2016 - перший заступник міністра культури України.

Погляди. Як міністр, Ігор Лиховий виступав прихильником українізації вітчизняного кінопрокату, вважаючи, що уряд Віктора Януковича повинен продовжувати ініціативу щодо перекладу іноземних фільмів на українську мову. Ініціював створення спеціального державного органу з питань реалізації мовної політики. Вважав, що в туристичній сфері уряду потрібно розвивати, насамперед, внутрішній туризм. Як міністр намірів активно впливати на ситуацію щодо забудови історичної частини Києва, оскільки йому сподобався "наступальний" підхід президента щодо охорони культурної спадщини. Підтримував ідею передачі замків і інших культурно-історичних комплексів у довгострокову оренду (в тому числі з участю іноземців) - з метою реставрації і збереження для нащадків (за прикладом Польщі).

Звання, нагороди. Ігор Лиховий - дійсний член Міжнародної Ради з питань пам'ятників видатних місць (ІСОМО), член правління Українського фонду культури, Ради громадськості міжнародних зв'язків "Україна-Світ", Головної ради Українського товариства охорони пам'ятників історії й культури, Національного союзу журналістів України. Відзначений званням Заслуженого працівника культури України, нагороджений Орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.

Родина. Одружений, має двох дітей.

10.06.2022 р.