Лук'яненко Левко

Біографія Левка Лук'яненка

Дата народження: 24.08.1928

Місце народження, освіта. Народився в селі Хрипівка Городнянського району Чернігівської області. В 1958 році закінчив Московський державний університет імені Ломоносова.

Кар'єра. З 1944 по 1953 рік служив у Радянській Армії. У 1953-му вступив до КПРС.

Після університету працював пропагандистом Радехівського райкому КПРС.

Всі пов'язані матеріали

• Повстанці, дисиденти, ненависники СРСР: факти, яких не знали про українську Луганщину

З 1959 року - працівник адвокатури Глинянського району Львівської області. Там він створив антисовєтську організацію 'Українська робітничо-селянська спілка', що виступала за відокремлення України від СРСР. У 1961-му Лук'яненка виключили з партії та засудили до страти 'за антисовєтську агітацію та пропаганду'. Пізніше приговір замінили 15-річним тюремним ув'язненням.

Звільнившись у 1976 році, став одним з засновників Української гельсінської групи. У 1977-му був арештований і засуджений до 10 років тюрми та 5 років заслання. Вийшов на свободу в 1988-му.

1990-1992 рр. - народний депутат України I скликання від одного з округів Івано-Франківської області. В 1990-му очолив знову створену Українську республіканську партію (УРП).

У 1991 році брав участь в виборах президента України. Набрав 4,49% голосів прийшедших на вибори виборців.

1992-1994 рр. - посол України в Канаді.

1994-1998 рр. - народний депутат України II скликання від одного з округів Волинської області.

Брав участь у виборах Верховної Ради 1998 року (№1 блоку Національний фронт). Політична сила не пройшла 4-відсотковий виборчий бар'єр.

З 2000 року - голова УРП.

2002-2006 рр. - народний депутат України IV скликання від Блоку Юлії Тимошенко (№5 у виборчому списку). Член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони.

2006-2007 рр. - народний депутат України VI скликання від БЮТ (№6 у списку). На момент виборів - безпартійний. Член комітету з питань прав людини, нацменшинств і міжнаціональних відносин, голова підкомітету з питань жертв політичних репресій.

У 2006 році разом з прихильниками вийшов з УРП 'Собор' і заснував нову партію - Українську республіканську партію Лук'яненко.

15 червня 2007 року зробив відставку з депутатського мандата за власним бажанням.

16 квітня 2013 року прийняв рішення піти у відставку з поста голови Української республіканської партії Лук'яненко, залишившись її почесним головою.

Смерть. 7 липня 2018 року стало відомо, що Левко Лук'яненко потрапив до реанімації клінічної лікарні 'Феофанія' з інсультом і запаленням легень. Того ж дня Левко Лук'яненко помер в лікарні 'Феофанія' після тривалої хвороби, спричиненої лейкозом, проблемами з тромбами і лейкоцитами, наслідками інсульту.

Регалії. Герой України (2005). Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2007).

Сімейні зв'язки. Дружина Надія Іванівна (1943 р.н.).

09.07.2018 р.