Манафорт Пол.

Дата народження: 01.04.1949

Пол Джон Манафорт-молодший - американський лобіст і політичний консультант. Відомий своєю роботою як політтехнолог Віктора Януковича та отриманням грошей від нього, а також роботою як керівник виборчого штабу Дональда Трампа під час президентського виборчого поєдинку у 2016 році в США.

Раніше також працював консультантом під час президентських кампаній Джеральда Форда, Рональда Рейгана, Джорджа Буша-старшого, Боба Доула, Джорджа Буша-молодшого, Джона Маккейна та Дональда Трампа.

Відомий своїми успішними спробами лобіювання на користь Фердинанда Маркоса, Жонаса Савімбі, Віктора Януковича та інших іноземних лідерів, завдяки чому його фірма потрапила до списку провідних «відбілювачів іміджу» найгірших диктаторів та корупціонерів світу.

Всі пов'язані матеріали:

• 'Маріупольський план'. Як Путін через Трампа хотів підкорити Україну: стаття NYT за 5 хвилин

Місце народження. Освіта. Манафорт народився 1 квітня 1949 року в Нью-Брітені (штат Коннектикут) у сім'ї Пола Джона Манафорта-старшого та Антоанетти Марії, у дівоцтві Сифалю. Родина Манафорта походить з італійських іммігрантів, які переїхали до США у 1919 році. Дід Манафорта, Джеймс Манафорт, заснував New Britain House Wrecking Company - фірму знесення старих будинків в Нью-Брітені. Його сини перетворили фірму батька на корпорацію Manafort Brothers Inc. Один з них, Пол Джон Манафорт-старший, під час Другої світової війни служив у інженерних військах в Європі, а потім заснував та став першим президентом організації 'Молоді республіканці Нью-Брітена'. Тричі обирався мером цього міста. Його син, Пол Манафорт-молодший, закінчив Джорджтаунський університет у 1971 році, отримавши ступінь бакалавра зі спеціальності 'бізнес і адміністрація', а в 1974 році - закінчив Школу права Джорджтаунського університету, отримавши диплом 'доктора права' (ступінь, надається без захисту дисертації).

Політична діяльність. З 1977 до 1980 року Манафорт працював адвокатом у фірмі Vorys, Sater, Seymour та Pease у Вашингтоні.

У 1985 році обіймав посаду директора Центру вивчення демократичних інститутів. Також працює старшим партнером у фірмі Девіс, Манафорт і Фрідман.

У 1976 році Манафорт був включений до передвиборного комітету президента Дж. Форда, координував привертання представників у восьми штатах, всім передвиборним штабом керував Джеймс Бейкер.

З 1978 до 1980 року Манафорт був координатором півдня під час президентської кампанії Рональда Рейгана, а також заступником директора з питань політики в Республіканському національному комітеті. Після обрання Рейгана у листопаді 1980 року Манафорт був призначений заступником директора особистого канцелярії Президента в Білому Домі.

У 1981 році був включений до правління Корпорації приватних зарубіжних інвестицій.

Манафорт був радником під час президентської кампанії Джорджа Буша-старшого 1988, Боба Доула в 1996, Джорджа Буша-молодшого та Джона Маккейна. У березні 2016 він приєднався до президентської кампанії Дональда Трампа, щоб 'керувати зусиллями щодо зловживання делегатами' (delegate-corralling) - як голова передвиборного штабу, замінивши на цій посаді Корі Левандовського. У квітні 2016 року Манафорт отримав контроль над бюджетом $20 млн, з правом залучення співробітників, реклами та медіа-стратегії.

Кар'єра лоббіста. Манафорт є партнером-засновником центру влади 'Блек, Манафорт, Стоун і Келлі', штаб-квартира якого знаходиться у Вашингтоні. У 1996 році він залишив організацію, щоб разом з Ріком Девісом створити новий центр - 'Девіс, Манафорт'.

У 1985 році Манафорт отримав $600 тис. від Жонаса Савімбі, маоїстського лідера ангольської повстанської групи УНІТА, щоб він 'відбілив' Савімбі у Вашингтоні та забезпечив йому фінансову підтримку як антикомуністу. Після того, як БМСК організував Савімбі відвідування заходів в 'Американському інституті підприємництва', фонді 'Наслідок' та Freedom House, той зміг отримати від Конгресу сотні мільйонів доларів американської допомоги. Свідчать, що Манафорт продовжував лобіювати за Савімбі та цим забезпечував йому фінансову підтримку ще кілька років після того, як Радянський Союз припинив свою участь у ангольському конфлікті, відтягуючи мирні переговори.

Манафорт отримав $900 тис. за підтримку Фердинанда Маркоса. Також брав участь у лобіюванні президента Сомалі Сіада Барре та президента Конго Мобуту Сесе Секо. Його фірма також займалась 'відбілюванням' урядів Домініканської Республіки, Екваторіальної Гвінеї, Кенії (приблизно $660-750 тис. щорічно між 1991 та 1993 роками), а також Нігерії ($1 млн, 1991). Через таку діяльність фірму Манафорта у офіційному звіті 'Лобі мучителя' (The Torturer's Lobby) включили до списку п'яти провідних фірм з лобіювання, які отримують гроші від режимів-порушників прав людини.

Лобіювання Віктора Януковича. Манафорт працював консультантом під час президентської кампанії Віктора Янук