Новицький Володимир

Життєвий шлях

Дата народження: 09.09.1947

Місце народження. Освіта. Народився у селищі Рисовата Шепетівського району Хмельницької області. У 1970 році закінчив Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут за спеціальністю "інженер хімік-технолог".

Кар'єра. З 1972 по 1991 роки В. Новицький працював у Державному науково-дослідному та проектному інституті метанолу та продуктів органічного синтезу у Северодонецьку на Луганщині. Спочатку він працював як молодший науковий співробітник, а потім очолив лабораторію. У 1984 році став керівником НДІ.

У 1991-1992 роках він був заступником голови Госкомітету України з питань хімічної, нафтохімічної промисловості та виробництва медичних препаратів.

У 1992-1995 роках він був заступником, першим заступником міністра промисловості України.

У 1995-1999 роках він був заступником голови колегії Міжурядового економічного комітету Економічного союзу СНД (Москва).

У 1999-2000 роках він був головою Державного інноваційного фонду України.

У 2000-2001 роках він очолював Державний комітет промислової політики України.

У 2002-2003 роках він працював консультантом президента України Леоніда Кучми.

У 2003-2005 роках він був заступником міністра промислової політики України.

У 2005-2006 роках він був генеральним директором Міжнародного центру фінансово-економічного розвитку.

У серпні 2006 року Володимир Новицький повернувся на пост заступника міністра промислової політики. Він курував хімічну промисловість.

18 грудня 2007 року, незабаром після формування парламентської коаліції між БЮТ і блоком "Наша Україна - Народна самооборона", був призначений на посаду міністра промислової політики у уряді Юлії Тимошенко. З втратою цієї посади пов'язане з відставкою Кабміну після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах.

З лютого 2000 - професор Київського політехнічного інституту.

Головний редактор науково-виробничого журналу "Хімічна промисловість України".

Погляди та оцінки. За даними Української правди, як саме кандидатура Володимира Новицького пройшла на пост голови Мінпромполітики, залишається загадкою для членів Блоку Тимошенко, якому, згідно коаліційної угоди, дістався в уряді економічний блок.

Видання звернуло увагу на той факт, що до призначення урядовим чиновником Володимир Новицький був заступником міністра промислової політики Анатолія Головка - екс-мера Запоріжжя і близького співробітника російського бізнесмена Костянтина Григорішина. Останній володіє кількома українськими підприємствами та має інтереси в різних галузях економіки, зокрема в промисловості. А інші союзники Григорішина - парламентська фракція Компартії України - останнім часом (напередодні обрання нового прем'єра та уряду) не створювали особливих перешкод Блоку Юлії Тимошенко у Верховній Раді. Таким чином, можливо, портфель міністра промислової політики став своєрідною платою за лояльність.

Незабаром після призначення до уряду Володимир Новицький заявив у інтерв'ю газеті "КоммерсантЪ", що хоче бути не "директором 468 підприємств", а справжнім міністром промислової політики. Він заявив, що Міністерство до кінця першого кварталу наступного року розробить ряд програм для кожної галузі. "Особлива увага передбачається приділятися військово-промисловому комплексу, який у нинішньому вигляді неконкурентоспроможний", - сказав Володимир Новицький.

Міністр вважав, що така форма об'єднання, як корпорація (активно практикувалася урядом Віктора Януковича), для українських державних підприємств не зовсім підходить: якщо вони створюють спільний продукт - потрібна більш жорстка вертикаль, ніж корпорація.

Підтримує приватизацію всіх українських підприємств хімічної промисловості, зокрема Одеського припортового заводу (однак без обслуговуваного ним аміакопроводу). Він підтримує вступ України до ВТО, проте, на його думку, "СНДовий" ЕЕП був би корисним для українських підприємств.

Регалії. Доктор технічних наук (1990), професор (2002). Лауреат Премії Ради Міністрів СРСР (1983), Державної премії України у сфері науки і техніки (2002). Заслужений працівник промисловості України (1996).

09.09.2022 р.