Рабінович Вадим
Дата народження:
04.08.1953
Вадим Зиновійович Рабінович
Вадим Зиновійович Рабінович - українсько-ізраїльський бізнесмен, політик, телеведучий, президент Всеукраїнського єврейського конгресу. Екс-лідер партії Опозиційна платформа - За життя. Екс-співголова фракції Опозиційна платформа – За життя в Верховній Раді IX скликання.
Місце народження. Освіта.
Родився Вадим Рабінович 4 серпня 1953 року в Харкові, в сім'ї військового. Після звільнення з армії, батько працював інженером на заводі, а потім став заступником директора заводу з техніки безпеки. Мати була лікарем-терапевтом.
У 1970 році закінчив харківську середню школу № 45 і поступив до Харківського автодорожнього інституту. Був відрахований з четвертого курсу.
Професійна діяльність. З 1975 року працював на посаді майстра ремонтно-будівельного управління Харківського горисполкому.
З початку 1983 року сидів у в'язниці 9 років за крадіжку в особливо великих розмірах. Під час слідства симулював психічно хворого і неодноразово піддавався судово-медичному обстеженню.
У 1995 році разом з Олександром Роднянським і Борисом Фуксманом заснував телеканал 1+1.
У 1994 році створив компанію Media International Group і з 1997 по 2009 рік обіймав посаду президента Видавничого дому CN-Столичні Новини.
У 2008 році придбав телеканал News One.
З 2013 року очолює діяльність медіа-групи News Network.
З 1997 року президент ВГО Всеукраїнський єврейський конгрес.
З 2001 року глава Форуму християн і євреїв Крок до єдності.
З 2007 по 2013 рік Рабінович - президент футбольного клубу Арсенал Київ.
З 2011 року є співголовою Європейського Єврейського Парламенту.
Політична кар'єра. У 2014 році балотувався на пост президента України. 25 березня 2014 року подав в Центральну виборчу комісію документи для реєстрації в кандидати в президенти України як самовисуванець. Отримані на виборах результати: за кандидата Вадима Рабіновича віддали свої голоси 2,25% (406 301).
Лідер політичної партії Всеукраїнське об'єднання ЦЕНТР.
На досрочних парламентських виборах 2014 року обраний до Верховної Ради України під № 4 за списком партії Опозиційний блок. Секретар та голова підкомітету з питань прав людини комітету ВР з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
У серпні 2015 року прийняв рішення балотуватися на пост міського голови Одеси, проте так і не зареєструвався кандидатом.
13 травня 2016 року заявив про вихід з Опозиційного блоку.
У липні 2016 року разом з Євгеном Мураєвим презентував партію За життя, створену на базі партії Центр.
9 листопада 2018 року Юрій Бойко і лідер партії За життя Вадим Рабінович підписали угоду про створення Опозиційної платформи - За життя.
27 травня 2019 року члени політичної партії Опозиційна платформа – За життя єдиногласно обрали співголовами партії народних депутатів Вадима Рабіновича і Юрія Бойка.
На парламентських виборах 2019 обраний народним депутатом Верховної Ради IX скликання від партії Опозиційна платформа – За життя, №2 за списком. 29 серпня 2019 року обраний співголовою фракції Опозиційна платформа – За життя в Верховній Раді IX скликання.
14 квітня 2022 року Верховна Рада призупинила діяльність фракції Опозиційна платформа – за життя. Призупинка діяльності обумовлена рішенням СНБО від 20 березня про заборону діяльності деяких політичних партій, включаючи ОПЗЖ, на період діючого воєнного стану. 12 травня 2022 року про розпуск фракції ОПЗЖ оголосили у парламенті.
18 липня 2022 року президент Володимир Зеленський позбавив Вадима Рабіновича українського громадянства.
3 листопада 2022 року Верховна Рада досрочно припинила повноваження народного депутата Вадима Рабіновича.
26 липня 2023 року Державне бюро розслідувань повідомило Вадиму Рабіновичу підозру в державній зраді. Він підозрюється в поширенні серед країн Єврооб'єднання антиукраїнської пропагандистської інформації.
Сім'я.
Дружина Ірина Ігорівна, з якою Вадим Рабінович виховує трьох дітей: сина Олега (нар. 1973), дочку Катерину (нар. 1994) і ще одного сина Якова (нар. 2008).
26.07.2023 р.