Семенюк-Самсоненко Валентина
Біографія Валентини Семенюк-Самсоненко
Дата народження: 04.06.1957
Місце народження. Освіта. Народилася у селі Заріччя Ружинського району Житомирської області. У 1982 році закінчила Житомирський сільськогосподарський інститут за спеціальністю "економіст - організатор сільськогосподарського виробництва". У 1999 році отримала диплом Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
Кар'єра. Валентина Семенюк-Самсоненко починала свою трудову діяльність у 1974 році, працюючи клерком у Ружинському поселковому раді, керувала драматичним гуртком місцевого будинку культури. У 1977-1982 роках поєднувала комсомольську діяльність і навчання в інституті. Після отримання першого диплому, працювала бухгалтером, старшим бухгалтером централізованої бухгалтерії сільськогосподарського управління, старшим і головним економістом Ружинської районної планової комісії. У останній рік існування Радянського Союзу вона встигла стати секретарем Ружинського райкому КПУ.
У 1991-1994 роках В.Семенюк-Самсоненко була старшим економістом райплану, заступником начальника соціально-економічного відділу Ружинської районної державної адміністрації. З вересня 1993 року вона стала першим секретарем Ружинського райкому вже не "радянської", а української Компартії.
В 1994 році Валентина Семенюк, як кандидат від КПУ, перемогла у своєму виборчому окрузі на парламентських виборах і вперше стала народною депутаткою України. Вона займала посаду секретаря Комітету ВР по питанням АПК, земельних ресурсів та соціального розвитку села. У парламенті вона перейшла до фракції Соціалістичної партії України і стала одним із керівників партії та довкола голови СПУ, спікера Верховної Ради Олександра Мороза.
За списком Соціалістичної партії Валентина Семенюк пройшла до парламенту ще тричі - у 1998, 2002 (у парламенті IV скликання очолювала фракцію СПУ та спеціальну контрольну комісію з питань приватизації) та 2006 роках.
У 2001 році вона активно брала участь в акції "Україна без Кучми". Пізніше, в 2004 році, вона була активною учасницею "помаранчевої революції". Завдяки частим та різким критичним виступам щодо режиму Леоніда Кучми, Валентина Семенюк стала відомою багатьом українцям.
Після перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах, у квітні 2005 року Валентина Семенюк-Самсоненко була призначена головою Фонду державного майна за квотою СПУ. Після парламентських виборів 2006 року вона знову обрала посаду голови ФГМ та відмовилася від депутатського мандату.
26 грудня 2008 року Верховна Рада України під прикладом звільнила Валентину Семенюк-Самсоненко з посади голови ФГМУ.
Погляди та оцінки. Осінню 2005 року Фонд здійснив найгучнішу операцію з реприватизації в історії України. Комбінат "Криворіжсталь", який був куплений літом 2004 року власниками компаній СКМ Ріната Ахметова і Віктора Пінчука, перейшов у державну власність. Згодом відбулась найбільша (за грошовим виразом) і гучна (з трансляцією в прямому телеефірі) операція продажу державного майна в історії української приватизації. 93-відсотковий пакет акцій "Криворіжсталі" був куплений на аукціоні транснаціональною компанією Mittal Steel за 4,8 млрд доларів. Представники Соціалістичної партії у Верховній Раді голосували проти повторної продажу меткомбінату. Крім того, Валентина Семенюк-Самсоненко не була прихильницею цієї угоди і після продажу кілька разів заявляла, що інвестор не виконує умов договору і "Криворіжсталь" повинна повернутися до державної власності.
У інтерв'ю щодо своїх поглядів на приватизацію Валентина Семенюк продовжує наголошувати, що стратегічні підприємства повинні залишатися під контролем держави і приносити прибуток до бюджету. Коментуючи плани уряду Віктора Януковича у 2007 році продати державне майно на 10 млрд гривень, Валентина Семенюк висловлювала сумніви: "Загальна балансова вартість усього майна, яке залишилося у власності держави, - 28 млрд. Якщо ще продати на 10 млрд, що залишиться?"
Втім, посада голови Фонду, на відміну від партійного квитка, змушує Валентину Семенюк "торгувати" державним майном. Щоб було чесно, вона обіцяла українцям і в майбутньому організовувати захоплюючі приватизаційні телешоу. Зокрема, щодо продажу великих пакетів акцій таких вирішальних гравців вітчизняної економіки, як "Укртелеком" і Одеський припортовий завод. Проте "розминки" на менших об'єктах - ПАТ "Луганськтепловоз" та Комсомольське рудоуправління - не стали прикладом відкритості. За словами Віктора Ющенка, продаж акцій цих підприємств свідчить про закорінення практики "кулуарної приватизації" державного майна.
10 січня 2008 року Верховний Суд України остаточно визнав приватизацію "Луганськтепловоза" незаконною. У свою чергу, голова ФГМ України назвала кампанію щодо скасування приватизації заводу "політичним кілерством і політичним замовленням".
Проте, уже через кілька днів Валентина Семенюк привернула до себе ще більшу увагу журналістів і громадськості не приватизаційним скандалом, а повідомленням