Тимощук Анатолій
Біографія
Дата народження: 30.03.1979
Місце народження. Освіта. Народився у Луцьку. Випускник футбольної школи луцького клубу "Волинь" (тренер - В.Байсарович) та київського спортінтернату (нападаючий, пізніше - опорний півзахисник).
Кар'єра. Амплуа - півзахисник. Зріст - 181 см, вага - 70 кг.
Виступав за юнацькі та молодіжні збірні України. З 2000 року виступає за національну збірну України (1 гол у 64 матчах), п'ять разів був обраний капітаном команди. Учасник фінального турніру Чемпіонату світу 2006 року в Німеччині.
З 1995 року виступав за клуб "Волинь" (Луцьк). Зіграв 62 матчі, забив вісім голів.
У 1998 році перейшов до ФК "Шахтар" (Донецьк). За цей клуб відіграв 57 матчів у єврокубках, забив один гол. У розіграші Кубка України відіграв 45 матчів, забив один гол. У чемпіонатах України - 227 матчів (32 голи).
З лютого 2007 до червня 2009 року - гравець російського клубу "Зеніт" (Санкт-Петербург), капітан команди.
У 2009 році підписав контракт з ФК "Баварія" (Мюнхен).
На початку червня 2013 року Тимощук повернувся в "Зеніт" і уклав угоду на два роки.
На початку липня 2015 року перейшов в клуб "Кайрат" з Казахстану. Контракт був укладений на 1,5 роки. 12 липня 2015 року у своєму першому матчі проти клубу "Кайсар" виходив з капітанською пов'язкою.
10 лютого 2017 стало відомо, що Тимощук завершив кар'єру футболіста.
Кар'єра в збірній України. З моменту свого дебюту в 2000 році Тимощук став одним з ключових гравців національної збірної України. Вперше за збірну України зіграв 26 квітня 2000 року в товариській грі проти Болгарії - 1:0. Став віце-капітаном. Грав у фінальній частині Чемпіонату світу з футболу 2006 в Німеччині, вийшов з командою до чвертьфіналу та зайняв 5-8 місце.
Є рекордсменом за кількістю сижраних матчів за збірну: 144 (на другому місці Андрій Шевченко: 111, у інших гравців - менше 100 матчів).
Забив за збірну 4 голи. У 2016 році прийняв рішення завершити виступи в збірній.
Тренерська кар'єра. 10 лютого 2017 Тимощук отримав тренерську ліцензію класу PRO. 6 березня 2017 став асистентом головного тренера "Зеніту" (Санкт-Петербург, Росія) Мірчі Луческу, підписавши контракт на 2 роки.
Досягнення. 1999 - віце-чемпіон України.
2000 - віце-чемпіон України.
2001 - віце-чемпіон України, володар Кубка України.
2002 - чемпіон України, володар Кубка України, найкращий гравець Чемпіонату України.
2003 - віце-чемпіон України.
2004 - віце-чемпіон України, володар Кубка України.
2005 - чемпіон України, володар Суперкубка України.
2006 - чемпіон України, найкращий гравець Чемпіонату України.
2007 - чемпіон Росії, найкращий гравець російської Прем'єр-ліги. Нагороджений українським орденом "За мужність" III степені.
2008 - володар Суперкубка Росії, володар Кубка УЄФА - 2007/2008, нагороджений почесним званням "Заслужений працівник фізичної культури і спорту України", володар Суперкубка УЄФА.
У складі мюнхенської "Баварії" дворазовий чемпіон Німеччини, дворазовий володар Кубка Німеччини і дворазовий володар Суперкубка Німеччини, переможець Ліги чемпіонів УЄФА, що робить його найтитулованішим українським футболістом.
З "Кайратом" Тимощук став дворазовим віце-чемпіоном Казахстану (2015, 2016), виграв Кубок і Суперкубок Казахстана.
Громадська позиція. Під час російського вторгнення в Україну 2022 року Тимощук працював асистентом тренера російського "Зеніту". На відміну від інших українських гравців і тренерів, він не звільнився з посади і не покинув Росію. 11 березня 2022 УАФ позбавило Тимощука тренерської ліцензії рівня Pro, всіх державних нагород, національних футбольних титулів (чемпіона України, володаря Кубка і Суперкубка) і виключило гравця з офіційного реєстру гравців збірних команд.
Сім'я. Був одружений на Надії Навроцькій (з 2009 до 2016), з якою має двох дочок-близнюків Ноа та Міа (нар. 2010).
Одружений вдруге в Санкт-Петербурзі. Дружина - Анастасія Клімова, PR-художниця, у шлюбі з якою народилося дві доньки.
Також є хресним батьком старшої дочки Андрія Вороніна - Марії.
29.03.2022 р.