Туреччина виявилася небезпечним прикладом для України – економіст

Туреччина як приклад для України

Як повідомляє Главком: Туреччина є корисним, але небезпечним прикладом для України. Вона демонструє успіхи у створенні промислової, експортної, туристичної, логістичної й оборонно-технологічної бази. Однак її монетарна політика призвела до серйозних економічних викликів, таких як інфляційно-девальваційна пастка. Це робить Туреччину цінним джерелом уроків, але не моделлю для копіювання.

Станом на весну 2026 року Туреччина є економікою G20 та OECD. У 2025 році ВВП країни зріс приблизно на 3,6%. Проте річна інфляція в Туреччині у квітні 2026 року становила 32,37%. Центральний банк Туреччини утримує тижневу repo-ставку на рівні 37%, а коридор overnight-ставок коливається в межах 35,5-40%. Ці дані свідчать про те, що країна перебуває під тиском економічних труднощів.

Проблеми економіки Туреччини

Туреччина також має проблеми з поточним рахунком, який у березні 2026 року показав дефіцит у розмірі $9,67 млрд. Річний дефіцит становить близько $39,7 млрд. Середнє річне зростання економіки Туреччини за останнє десятиліття становить близько 4,9%. У 2025 році Туреччина заробила $65,23 млрд на туристичних доходах, при цьому кількість відвідувачів перевищила 63,9 млн осіб. Оборонний та аерокосмічний експорт у 2025 році досяг $10,56 млрд.

Згідно з думкою Богдана Данилишина, Туреччина показує, що промислова політика працює, коли є конкретні сектори, виробничі кластери, експортні цілі, інфраструктура, R&D та державне замовлення.

Данилишин також підкреслює, що Україні потрібна не "турецька монетарна модель", а "турецький масштаб економічної амбіції" - без помилок у монетарній політиці. Головною помилкою Туреччини, за словами Данилишина, є багаторічний політичний тиск на монетарну політику. Він наголошує на важливості незалежності Національного банку України, вважаючи її елементом економічної безпеки держави.

Данилишин також підкреслює, що Україні важливо не політизувати центральний банк, не замінювати довіру адміністративними обмеженнями та не будувати зростання на інфляційному кредиті.

Туреччина демонструє, що економічні досягнення можуть супроводжуватися серйозними ризиками, зокрема в галузі монетарної політики. Це підкреслює необхідність для України обирати свій власний шлях у розвитку економіки, враховуючи специфіку внутрішніх умов і потреб. Уроки, отримані з досвіду Туреччини, можуть стати в нагоді для формування ефективної економічної стратегії, яка б уникала помилок, допущених у сусідній країні.

Важливо зазначити, що економічна модель Ердогана демонструє не лише зростання ВВП, а й високі показники інфляції, що викликані корупційними схемами. Цей контекст дозволяє краще зрозуміти, чому Україні необхідно бути обережною у виборі економічних стратегій, спираючись на досвід Туреччини, щоб уникнути подібних помилок.