У ЄС почав діяти пакт про міграцію та притулок: що нового для українців

З 12 червня в Європейському Союзі офіційно набрав чинності новий Пакт про міграцію та притулок. Це найбільша реформа міграційної системи ЄС за останнє десятиліття, яка змінює правила розгляду заяв на притулок, посилює контроль на кордонах та вводить новий механізм розподілу мігрантів між країнами-членами. Про це повідомляє El Confidencial.

Новий міграційний пакт ЄС змінює правила для шукачів притулку

Однією з ключових новацій став пришвидшений прикордонний скринінг. Відтепер перевірка людей, які прибувають до ЄС без документів або нелегальними маршрутами, повинна тривати не більше 12 тижнів.

Протягом цього часу компетентні органи визначатимуть, чи має людина право на міжнародний захист, чи підлягає поверненню до країни походження.

Ще одне важливе нововведення – механізм обов’язкової солідарності між державами Євросоюзу. Країни повинні або приймати визначену кількість шукачів притулку, або сплачувати компенсацію близько 20 тисяч євро за кожну особу, яку вони відмовляються прийняти.

Чому Іспанія та Польща виступили проти окремих норм

Після запуску пакту між країнами ЄС збереглися розбіжності щодо окремих положень реформи.

Іспанія підтримала ідею фінансової допомоги державам, які першими приймають мігрантів, але виступила проти створення центрів повернення за межами Євросоюзу. У Мадриді вважають, що така практика може суперечити європейським стандартам захисту прав людини.

Польща отримала тимчасове звільнення від механізму обов’язкового розподілу мігрантів. У Брюсселі врахували навантаження, пов’язане з прийомом мільйонів українських біженців та кризою на польсько-білоруському кордоні.

Як нові правила можуть вплинути на українців

Новий пакт переважно стосується нелегальної міграції та системи надання притулку. Українці, які перебувають у ЄС на підставі тимчасового захисту, не підпадають під його основні механізми.

Водночас реформа запускається на тлі активних дискусій щодо майбутнього понад чотирьох мільйонів українців у країнах Євросоюзу. Серед можливих змін обговорюють нові правила для майбутніх заявників та поступовий перехід від тимчасового захисту до національних дозволів на проживання.

Крім того, посилення загальної міграційної політики ЄС може впливати на підходи держав-членів до контролю за перебуванням іноземців та оформлення нових статусів для біженців у майбутньому.

Нагадаємо, українці в Європі дедалі частіше після 35 років вступають до університетів, щоб не лише змінити професію, а й отримати стабільний легальний статус після завершення тимчасового захисту.