Україна вивела з ладу 42% нафтопереробної галузі Росії
Атаки на нафтопереробну галузь Росії
Як повідомляє Главком: Українські Сили оборони вивели з ладу 42,74% загальної проєктної потужності нафтопереробної галузі Росії. Ці дані оприлюднив Генеральний штаб ЗСУ станом на початок липня. Показник став рекордним за час кампанії системних ударів по російській нафтовій інфраструктурі. Протягом останнього місяця українські сили атакували 8 нафтопереробних заводів на території Росії, що свідчить про активізацію дій в цьому напрямку.
Внаслідок атак ліквідовано або критично пошкоджено понад 60 резервуарів для зберігання пального. З них 58% містили нафтопродукти, а 42% - сиру нафту. Червень 2026 року став одним із найінтенсивніших місяців далекобійних ударів по нафтовій інфраструктурі Росії. Сукупні збитки за рік з серпня 2025 року оцінюються у 13,5 млрд доларів.
Нова хвиля ударів
25 червня президент Володимир Зеленський оголосив про нову хвилю ударів дронами, покликану протягом 40 днів примусити Росію до переговорів. За даними СБУ, президент затвердив 40-денну операцію впливу на державу-агресора. Відзначено, що атакам піддалися заводи від Ільського НПЗ на Кубані до Нижньокамського заводу в Татарстані. Основними наслідками для країни-агресора стали:
- паливна криза
- скорочення видобутку
- постійне перенесення термінів ремонту через дефіцит запчастин та обладнання
На думку радника з цифрових технологій Михайла Федорова, ситуація вказує на "логістичний локдаун", що суттєво вплине на можливості Росії в енергетичній сфері.
Ці події підкреслюють серйозність ситуації в енергетичному секторі Росії, що може мати значний вплив на її економіку та військові можливості. Зниження потужності нафтопереробної галузі ставить під загрозу постачання пального як для цивільних потреб, так і для забезпечення військових дій. Такі удари можуть змусити Росію переглянути свої стратегічні плани в умовах зростаючого тиску з боку України.
Ці удари не лише завдають шкоди нафтопереробній галузі, але й призводять до серйозних наслідків для економіки Росії. Паливна криза, що виникає внаслідок атак, може суттєво ускладнити постачання пального для цивільних і військових потреб, змушуючи країну-агресора переглядати свої стратегічні плани.
Читайте також

