Українців в Німеччині закликають змінити статус тимчасового захисту
Тимчасовий захист для українців у ЄС триває до березня 2027-го, але Рада Союзу вже радить країнам готуватися до його завершення. Німеччина, де знайшли притулок понад 1,2 млн біженців, уже прискорює перехід на довгострокові статуси — це шанс для працевлаштованих закріпитися. Про це DW.com/uk/ukrainski-bizenci-v-nimeccini-so-treba-znati-dla-zmini-statusu/a-74148651">пише DW.
Скільки українців офіційно працевлаштовані у Німеччині
Німецьке Федеральне міністерство внутрішніх справ (BMI) запевняє: рекомендації ЄС уже впроваджують. Федеральним землям доручили пришвидшити видачу довгострокових дозволів на проживання, що відкриває шлях до постійного статусу. Федеральне міністерство праці та соцзахисту (BMAS) вітає це: зміна статусу дає стабільність, особливо для 341 тисячі працевлаштованих українців — з 65 тисяч у 2022-му цифра зросла вдвічі. З них 55 тисяч на підробітках, решта сплачують внески до соцстраху.
Українці не спішать змінювати тимчасовий захист на інший статус
Та лише 14 тисяч змінили статус на робочий чи навчальний. Чому так мало? Бюрократія гальмує: потрібно звернутися до відомства з іноземців за місцем проживання, надати паспорт, довести фінансову незалежність і відсутність судимостей.
Вимоги для інших статусів перебування українців у Німеччині
Ось ключові кроки для переходу:
-
Для робочої візи: трудовий договір, визнана кваліфікація, німецька на рівні, що задовольнить роботодавця.
-
Для студентської чи Блакитної карти: підтвердження навчання чи пропозиції, відмова від тимчасового захисту.
-
Для професійної освіти (Ausbildung): можна паралельно з тимчасовим статусом.
Знання мови перевіряє не держава, а фірма. Повернення додому — лише за сприятливих обставин, з інфо-підтримкою.
Українцям важко змінити статус перебування в Німеччині
Історія 37-річної киянки Євгенії з Бонна ілюструє проблеми: три роки роботи, але півтора — у бюрократичній тяганині.
"Мене дуже засмучує ця ситуація, оскільки немає ясності щодо статусу. Попри те, що я підготувала вчасно всі відповідні документи — я не можу отримати прозорої комунікації з боку міграційної служби", — скаржиться вона.
Боннське відомство визнає затримки: заявники мусять довести відповідність закону про перебування (Aufenthaltsgesetz), що вимагає уточнень.
З осені 2025-го у Берліні також запрацює Unity Hub — перший у ЄС центр для українців. Він консультуватиме з переходу статусу чи репатріації, усуваючи прогалини в інформації. Для 4,3 млн біженців у ЄС, включно з 1,2 млн у Німеччині, це підготовка до невизначеного: війна триває, але Захід інвестує в інтеграцію.
Читайте також

