Українки виїжджають з Польщі через дискримінацію та страх війни і обирають Іспанію та Албанію

Виїзд українців з Польщі через дискримінацію

Як повідомляє ХВИЛЯ: Українки, які кілька років прожили в Польщі, виїжджають до Іспанії та Албанії через відчуття небезпеки, викликане дискримінацією та побоюванням поширення війни. Кількість українців під тимчасовим захистом у Польщі зменшилася вже другий місяць поспіль, зокрема у червні 2023 року – на 6335 осіб, а в липні – на 8110 осіб. Загалом, з липня 2022 року кількість українців під тимчасовим захистом у Польщі зменшилася на 40 тисяч осіб.

51% українських біженців у Польщі бажають повернутися додому, в той час як 8% планують залишитися в іншій країні. Проте, за даними, майже третина українців стикалася з дискримінацією через національність, а кожен п'ятий – через українську мову. Людмила Курко, яка переїхала до Польщі з Києва у 2022 році з двома доньками, зазначила, що в її родини виникли проблеми з дискримінацією.

"Коли мама поверталася з роботи громадським транспортом, вона намагалася не говорити зі мною телефоном, бо деякі поляки косо на неї дивилися, коли чули українську." Людмила Курко

Людмила також згадала про напад на свою доньку в Зельонці під Варшавою, де нападники, п'яні поляки старші 30 років, завдали їй травм. "Одна з полячок вирвала в доньки телефон з рук і вдарила її ним по обличчю", – додала вона. Родина Людмили вирішила переїхати до Іспанії, де раніше придбала житло під Валенсією.

Переселення до Албанії

Ще одна українка, Алона Литвин, переїхала з Польщі до Албанії два місяці тому. Вона приїхала до Польщі у 2023 році з немовлям, а її родина орендувала житло під Познанню. Алона дистанційно керувала українським інтернет-магазином, проте стикалася з переслідуванням з боку місцевих.

"Одного разу я йшла вулицею й говорила телефоном українською. Незнайомий чоловік почав іти за мною і кричав мені, щоб я забиралася до своєї України." Алона Литвин

В Албанії українці відчувають менше проявів ксенофобії. Оренда двокімнатного житла в Албанії коштує 500 євро, тоді як у Польщі – 800 євро. Комунальні послуги в Албанії обходяться приблизно в 50 євро на місяць. Однак для легалізації в Іспанії українцям потрібні нові документи, зокрема застосунок "Резерв+" і штамп або довідка про легальний перетин кордону. Частина заявників на тимчасовий захист в Іспанії отримує відмови, а без дистанційної професії знайти роботу там досить складно.

У Польщі, незважаючи на труднощі, польські мешканці в 22 містах виходили на протести проти нападів на українців. Це свідчить про роздільність настроїв щодо українських біженців в країні. "Життя в постійному страху – і перед війною, і перед ксенофобськими нападками місцевих – стало нестерпним", – підсумувала Алона Литвин, наголошуючи на важливості безпечного середовища для своїх дітей.

Зменшення кількості українців під тимчасовим захистом у Польщі та їхній виїзд до Іспанії та Албанії вказує на серйозні соціальні проблеми, з якими стикаються біженці. Дискримінація, пов'язана з національністю та мовою, а також небезпека нападів створюють складні умови для життя українських громадян у Польщі. Водночас, нові країни, як Албанія, пропонують більш сприятливі умови, але й там українці стикаються з труднощами легалізації та пошуку роботи.

В умовах зростаючої дискримінації та небезпеки, українські біженці змушені шукати нові можливості для життя за кордоном. Це призводить не лише до зменшення їхньої кількості в Польщі, але й до зростання витрат українців в інших країнах. Чому ж перекази додому скорочуються, а українці залишають більше коштів за кордоном? Детальніше про фінансові зміни українців за кордоном.