Українська біатлоністка переїхала в Росію працювати на військового

Переїзд Юлії Журавок до Росії

Як повідомляє Главком: Колишня українська біатлоністка Юлія Журавок переїхала до Росії та працює інструктором у лижному клубі "Катай Технично", засновником якого є російський військовий Євгеній Лисак. Журавок, яка народилася в Анжеро-Судженську, розпочала свою кар'єру в біатлоні, виступаючи за збірну України з 2011 року. На юніорському рівні вона двічі ставала чемпіонкою світу: у 2012 році в естафеті та у 2015 році в індивідуальній гонці. Її найкращий особистий результат на Кубку світу становить 10 місце в індивідуальній гонці в Естерсунді у 2016 році.

На початку липня 2026 року клуб "Катай Технично" представив Журавок як свою працівницю. Переїзду Журавок до Росії могла посприяти Ольга Абрамова, колишня біатлоністка збірної України та дружина Тимофія Лапшина. Незважаючи на успіхи у спорті, у 2020 році Журавок взяла паузу в кар'єрі через декретну відпустку, а наприкінці 2022 року стало відомо про завершення її спортивної кар'єри.

Висловлювання Юлії Журавок та спогади Віти Семеренко

Юлія Журавок висловила свої почуття щодо свого вибору, зазначивши:

“Я зробила свій вибір усвідомлено, і не шкодую. Сьогодні я там, де мені цінують. Де потрібен мій досвід і знання.”

Вона також підкреслила, що віддала біатлону 15 років життя і хоча не досягла всього, про що мріяла, це не знецінює її шлях.

У контексті війни в Україні, зруйнований будинок батьків видатної української біатлоністки Віти Семеренко в Краснопіллі став символом втрат, які зазнає країна. Віта Семеренко поділилася своїми спогадами про рідне місто, яке було перетворено на руїни внаслідок російського авіаудару.

“Сьогодні російські КАБи перетворили його на руїни. Вони можуть знищити стіни, але не зможуть знищити пам'ять, шлях, який я пройшла, і любов до рідного Краснопілля.”

Таким чином, історія Юлії Журавок та руйнування рідного дому Віти Семеренко підкреслюють складні обставини, в яких опинилася українська спортивна спільнота. Переїзд Журавок до Росії може бути сприйнятий як відображення особистих виборів перед обличчям складних соціально-політичних умов, у той час як спогади Семеренко про рідне місто нагадують про глибокі рани, які завдала війна. Ці події ілюструють не лише індивідуальні долі спортсменів, але й загальний контекст втрат і викликів, з якими стикається Україна в цей важкий період.