Журналіст про 3,5 роки в полоні: найважче було без інформації та новин

Три роки у полоні: важка доля українського журналіста

Як повідомляє glavcom.ua: Найважче у полоні – не мати жодної інформації, пропадати від світу на роки. Про це зі сповіді журналіста Дмитра Хилюка, який пробув у російському полоні 3,5 року, у інтерв'ю для "Главкому".

«Це дуже гнітило, навіть більше, ніж голод. Ти роками не знаєш, що відбувається в світі, тільки якісь невиразні чутки ходять. Хтось перетинається з людьми, які потрапили до тюрми пізніше, вони щось розповідають, але поки ця інформація до тебе дійде, її вже десять разів перекрутять», – ділиться колишній полонений.

Надія на волю: звільнення та повернення до нормального життя

Дмитро Хилюк також поділився, як провів час у камері та що читав для відволікання. «Розмовляли, розмовляли, розмовляли... Мовчали і знову говорили. А якщо книжки давали, то читали. Здебільшого книжки у стилі радянського реалізму. Ті, що у 1990-х на макулатуру не здали. Про п'ятирічки та інше. Кілька зразків графоманства я, щоправда, так і не подужав», – ділиться Дмитро. У таких скрутних умовах ніхто з його співкамерників не зламався. «Ні, таких, щоб ламалися, не було. Були більш песимістичні, які намагалися свій песимізм та роздратування на інших зривати. А були і протилежні їм – такі, що й самі трималися, й інших підтримували», – додає чоловік.

Батьки не змогли приїхати на зустріч через хворобу, але колеги тепло вітальники. Також вздовж дороги біля кожного населеного пункту стояли люди з прапорами та фаєрами жовто-синіми.

Підсумок: Український журналіст розповів про те, як важко бути у полоні через відсутність інформації та як він та його співтовариші трималися в трудних умовах. Після звільнення його зустріли тепло і дружньо.