Уряд заблокував ключові антикорупційні ініціативи в новій стратегії

Розгляд законопроєктів щодо Антикорупційної стратегії

Як повідомляє Главком: У Верховній Раді України розглядаються два законопроєкти, що стосуються Антикорупційної стратегії: №15230, підготовлений Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), та №15230-1, урядовий. Ці документи мають текстові відмінності на максимум 1%, що складає 15-20 формулювань. Однак уряд не підтримав кілька ключових ініціатив, які передбачали зміни в системі обрання керівників правоохоронних органів.

Ключові ініціативи та їх підтримка

Зокрема, уряд відмовився підтримати ідею впровадження конкурсної процедури для обрання генпрокурора з поданням кількох кандидатур президенту.

Як зазначив Дмитро Калмиков, "уряд не підтримав первинну ідею запровадження конкурсної процедури. За її результатами президенту надавалося б кілька найсильніших кандидатур, з яких він би вносив на розгляд парламенту найкращого, на його думку, кандидата".

Крім того, уряд не підтримав пропозицію щодо встановлення чіткого та вичерпного переліку підстав для звільнення генпрокурора, що, на думку Калмикова, є необхідним для забезпечення незалежності цієї посади.

"Наша ідея полягала в тому, щоб захистити генпрокурора від безпідставного або політично вмотивованого звільнення", - підкреслив він.

Також не знайшли підтримки ініціативи щодо:

• конкурсу на керівника Національної поліції за участю міжнародних експертів;
• вдосконалення процедури конкурсного відбору директора Державного бюро розслідувань.

У той же час, урядовий законопроєкт зберіг положення про проведення конкурсів на керівні посади в центральних і територіальних органах Національної поліції. Кабінет міністрів схвалив урядовий проєкт закону "Про засади державної антикорупційної політики на 2026-2030 роки" та передав його на розгляд Верховної Ради.

Дослідження, проведене в Україні, показує, що у 2008 році 67,8% українців мали досвід корупції у взаємодії з владою. Натомість у 2025 році цей показник знизився до 18,2%, що свідчить про певні позитивні зміни в антикорупційній політиці країни.

Розгляд цих законопроєктів є важливим кроком у боротьбі з корупцією в Україні, адже вони намагаються вдосконалити механізми контролю та підзвітності правоохоронних органів. Відмова уряду підтримати ключові ініціативи свідчить про складність досягнення консенсусу в питаннях, що стосуються реформування антикорупційної системи. Незважаючи на це, зниження рівня корупції серед населення вказує на позитивні зміни у суспільстві та можливість подальшого розвитку антикорупційної політики в країні.

Критика урядових ініціатив викликає занепокоєння серед експертів, які підкреслюють важливість впровадження ефективних механізмів для боротьби з корупцією. У цьому контексті варто ознайомитися з тим, як уряд затвердив нову стратегію антикорупційної політики до 2030 року, що може вплинути на подальший розвиток ситуації в Україні.