Усіх начальників ТЦК було звільнено. Сухопутні сили показали цікаву статистику

З початку війни всі керівники територіальних центрів комплектування та служби підтримки були змінені. Згідно з інформацією командування Сухопутних військ, 85% новопризначених керівників мають військовий досвід і проходили службу в бойових військових частинах. Склад територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки також змінився, оскільки 70% військовослужбовців перевели до бойових частин. Зокрема, відбулася оптимізація рот охорони та тилових частин, і в місце військовослужбовців без обмежень за здоров'ям прийшли учасники бойових дій та чоловіки старше 50 років з числа нещодавно мобілізованих.

Однак, у процесі війни і мобілізації територіальні центри комплектування й соціальної підтримки зіткнулися з великими втратами. Це свідчить про недооцінку людських ресурсів і помилки в управлінні на полі бою. Наприклад, начальник Пологівського районного центру комплектування Віктор Юрчук стверджує, що робота в ТЦК важча, ніж перебування на фронті. Також Юрій Ковалюк, начальник Другого відділу Дубенського районного ТЦК та СП, відмовив свого сина у службі в армії.

У судовому засіданні розглядали справу начальника відділення рекрутингу та комплектування одного з районних ТЦК Ігоря Б., якого звинуватили у недбалому ставленні до виконання військових обов'язків через невиконання мобілізаційного завдання.

Аналіз та контекст

Зміна керівників у територіальних центрах комплектування та служби підтримки військових частин свідчить про постійні зміни в системі управління та необхідність адаптації до нових умов воєнного конфлікту. Переведення 70% військовослужбовців до бойових частин може свідчити про необхідність поповнення складу бійців та забезпечення їх досвідом і військовою підготовкою.

Однак, підтримка і комплектування військових частин також зазнають значних втрат через помилки в управлінні та недооцінку ресурсів. Невиконання мобілізаційного завдання може вплинути на змістовність і справедливість військового формування. Це свідчить про необхідність ефективної організації та управління мобілізаційним процесом для досягнення максимального результату в умовах військового конфлікту.