Верховний Суд залишив у силі рішення про шлюбні відносини двох чоловіків: деталі справи

Рішення Верховного Суду України щодо шлюбних відносин

Як повідомляє Главком: Верховний Суд України залишив у силі рішення про перше встановлення фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками, Зоряном Кісем та Тимуром Левчуком, відхиливши касаційну скаргу громадського руху "Всі разом". Це рішення стало важливим прецедентом у контексті прав ЛГБТІ+ спільноти в Україні.

Сторонами справи є перший секретар Посольства України в Ізраїлі Зорян Кісем та громадський активіст Тимур Левчук. Громадський рух "Всі разом", який подав касаційну скаргу, має на меті недопущення легалізації одностатевих шлюбів та партнерств в Україні. Однак суд відхилив цю скаргу, оскільки рух не брав участі у справі, а рішення не впливає на його права та обов'язки.

Статистика шлюбів і розлучень

У липні 2025 року Деснянський районний суд Києва визнав фактичні шлюбні відносини між Кісем і Левчуком. Водночас Міністерство закордонних справ України відмовило Зоряну Кісем взяти з собою Тимура Левчука у довготривале відрядження за кордон, посилаючись на законодавство, яке визначає шлюбом лише союз жінки та чоловіка.

У 2025 році в Україні також зафіксовано зростання кількості нових сімей на 10%, тоді як кількість розлучень скоротилася на 12%. За статистикою, на кожні 10 нових шлюбів припадає 7 розлучень.

Експерти зазначають, що рішення суду є важливим кроком у захисті прав ЛГБТІ+ спільноти. Як зазначив один з коментаторів:

Це колосальний прецедент. Жодна гомофобна чи консервативна організація не зможе використовувати суди як інструмент для переслідування чи скасування рішень на користь ЛГБТІ+ людей, прикриваючись 'суспільною мораллю'. Держава захистила межі приватного життя - Інсайт.

Таким чином, рішення Верховного Суду підкреслює важливість прав людини та приватного життя в Україні, незважаючи на існуючі соціальні та правові виклики.

Це рішення може стати важливим етапом для подальшої легалізації одностатевих шлюбів в Україні, оскільки воно відкриває можливості для нових судових справ і суспільних обговорень. Воно також відображає зміни в суспільному сприйнятті прав ЛГБТІ+ спільноти, а також може вплинути на політику держави щодо прав людини в цілому.