Віктор Якоб про 43 місяці в полоні: як катували та обіцяли обмін

Історія Віктора Якоба

Як повідомляє Главком: Віктор Якоб, українець, який провів у полоні 43 місяці і 7 днів, розповідає про жахи тортур, які він зазнав від російських військових, та про своє повернення додому. Він потрапив у полон на Запорізькому напрямку, після того як добровільно приєднався до 128-ї гірсько-штурмової бригади у перші тижні повномасштабного вторгнення. За час утримання Віктор був переведений у семи різних місцях на території Росії та тимчасово окупованих містах України.

Жахи полону

Під час свого перебування у полоні Віктор пережив жахливі тортури. Він розповідає, що чинити спротив було небезпечно:

“Чинити спротив було небезпечно” - Віктор Якоб

Окрім фізичних катувань, таких як відрізання пальця для того, щоб змусити його заговорити про командира, він чув, як катували цивільних.

У квітні 2022 року полоненим пообіцяли, що їх повезуть на обмін, однак насправді їх вивезли в Донецьк. Віктор був обміняний лише через три з половиною роки. У грудні 2024 року його перевели до Сибіру, де він продовжував залишатися в полоні.

Віктор, якому зараз 30 років, зазначає, що ці роки були втрачені для нього. Він також поділився спостереженнями про те, як російські військові намагалися створити ілюзію нормального життя на окупованих територіях:

“Казали: 'От ми зайшли в Мелітополь, і люди вже почали по-іншому жити – краще, ніж було раніше. Рублі вже ходять. Але було одне 'але' – три рублі в магазині дорівнювали одній гривні'” - Віктор Якоб

На тлі цих подій Кабінет міністрів України ухвалив рішення спрямувати 400 млн грн на підтримку звільнених з полону, що свідчить про важливість соціальної реабілітації та підтримки тих, хто пережив подібні жахливі досвіди.

Ця історія Віктора Якоба відображає не лише особисті страждання, а й ширші проблеми, з якими стикаються українці під час війни. Підтримка держави, зокрема фінансування програм реабілітації, може стати важливим кроком до відновлення життів тих, хто пережив подібні травми. Важливо, щоб суспільство усвідомлювало ці виклики і надавало допомогу тим, хто її потребує, забезпечуючи гідне повернення до нормального життя після пережитого горя.