Вищий антикорупційний суд обирає запобіжний захід водієві заступника начальника Офісу генпрокурора Сергію Куцому

Справа Сергія Куцого: антикорупційне розслідування

Як повідомляє Суспільне — Корупція: Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обирає запобіжний захід Сергію Куцому, водію заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Куцому інкримінують участь у злочинній організації та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, у межах слідства, яке стосується діяльності шахрайських кол-центрів у рамках операції «Карфаген». Прокурор просить обрати Куцому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застави у розмірі 20 мільйонів гривень.

Докази та обвинувачення

Згідно з даними слідства, Куций брав участь у злочинній організації, що забезпечувала діяльність мережі шахрайських кол-центрів з жовтня 2025 до вересня 2026 року. Як зазначається, Куций перетинав кордон один раз з 2019 по 2026 рік, а у 2026 році – десять разів, зокрема разом із Кропивою. Прокурор вказує на те, що Куций обізнаний про коло спілкування та життєдіяльність Кропиви, а також існують ризики, що він може переховуватися від слідства, впливати на свідків та знищувати докази, зокрема через дистанційне очищення телефонів.

Обговорювалося переписування майна в Буковелі на дружину Куцого з метою легалізації майна. Також йшлося про залучення матері Куцого до діяльності угруповання та оформлення на неї права власності на майно. Куций отримував неправомірну вигоду від діяльності кол-центрів, розподіляючи кошти через рахунки фізичних осіб-підприємців.

Нагадаємо, що 6 вересня ВАКС відправив під варту Сергія Кропиву з альтернативою застави в розмірі 120 мільйонів гривень, а 7 вересня обрав запобіжний захід у вигляді арешту на 60 днів для Єлизавети Івахненко, співмешканки Кропиви. Операція «Карфаген» розпочалася 4 вересня, коли НАБУ та САП розпочали слідчі дії щодо викриття злочинної організації, яку очолює посадовець Офісу генпрокурора. За версією слідства, організація систематично отримувала неправомірну вигоду за «кришування» шахрайських кол-центрів.

Отримані кошти легалізовували через придбання нерухомості, коштовностей та іншого майна на суму понад 20 мільйонів гривень. Ще понад 10 мільйонів гривень були розміщені на рахунках близьких осіб як доходи від підприємницької діяльності.

Прокурор зазначив: «Куций - це та особа, яка кожного дня виконувала завдання Кропиви. Особа чітко усвідомлювала свої дії».

Таким чином, слідство триває, а питання про запобіжний захід для Куцого залишається відкритим.

Ця справа є частиною більш широкого розслідування, яке ставить під сумнів діяльність високопосадовців в Україні та їх можливу участь у злочинних схемах. Операція «Карфаген» підкреслює зусилля правоохоронних органів у боротьбі з корупцією та шахрайством, що може мати значний вплив на довіру громадськості до державних інститутів. Подальший розвиток подій у справі Куцого та Кропиви може мати серйозні наслідки для системи правосуддя в Україні та боротьби з корупцією на високому рівні.

Ця справа не є єдиною у контексті антикорупційних розслідувань в Україні. Нещодавно було затримано заступника генпрокурора, звинуваченого у створенні злочинної організації та відмиванні грошей. Докладніше про ці події та їхній вплив на діяльність правоохоронних органів можна дізнатися в нашій статті про затримання заступника генпрокурора.