Володимир Бузенко: історія героя Донецького аеропорту та його останній бій

Володимир Бузенко: історія героя Донецького аеропорту та його останній бій

Як повідомляє Главком: Володимир Бузенко, український військовий, загинув 20 січня 2015 року під час масованого обстрілу у Донецькому аеропорту. Його особу ідентифікували за експертизою ДНК, а пам'ять про нього продовжує жити в серцях рідних та односельців.

Володимир народився 28 липня 1988 року в селі Великий Кучурів Сторожинецького району. Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи, він здобув професію автомеханіка в професійно-технічному училищі.

У 2006-2007 роках Володимир проходив строкову військову службу у Львові в аеромобільних військах. У 2010 році він був обраний депутатом Великокучурівської сільської ради. У серпні 2014 року його мобілізували до лав Збройних сил України, де він служив у складі 80-ї та 81-ї бригад. Володимир виконував обов'язки кулеметника під позивним «Італієць». З листопада 2014 року він брав участь в антитерористичній операції на сході України, зокрема в боях за Донецький аеропорт.

Під час боїв Володимир був поранений, але ризикнув своїм життям, щоб врятувати свого командира та ще чотирьох бійців. Його загибель настала під час підриву будівлі нового терміналу, де він був ідентифікований серед загиблих, виявлених під завалами.

Володимира Бузенка поховали 1 грудня 2015 року у Великому Кучурові. За виявлену мужність, він посмертно був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. У рідному селі на його честь перейменували вулицю.

Пам'ять про героя

Володимир залишив по собі матір, дві сестри та брата. Нині його пам'ять вшановують не лише родичі, а й всі, хто знав його як героя, який віддав своє життя за батьківщину.

Ольга, сестра Володимира, згадує його слова: «Треба йти. Що ж це – усі ховатимуться, то й край боронити не буде кому».

Володимир також писав у своїх повідомленнях: «Я вас усіх люблю, що би не сталося» та «Дякую, що молилися. Я ще є». Під час бою він вигукував: «Слава Україні!», проявляючи відвагу і патріотизм. Його історія залишиться в пам'яті тих, хто цінує героїзм і самопожертву заради миру і свободи.

Історія Володимира Бузенка є яскравим прикладом героїзму українських військових, які в умовах війни проявляють надзвичайну відвагу та самопожертву. Його особистий шлях, від служби у військах до участі в антитерористичній операції, підкреслює не лише військову доблесть, а й глибоке почуття патріотизму. Вшанування пам'яті Володимира у його рідному селі свідчить про важливість збереження пам'яті про тих, хто пожертвував своїм життям заради незалежності та миру в Україні.