Загинув під час короткої відпустки, їдучи до своєї коханої. Згадаймо Дениса Дем’яника

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх жертв російсько-української війни. Сьогодні ми згадаємо Дениса Дем'яника.

Денис Дем'яник народився 2 червня 1992 року у місті Вінниця. Він закінчив школу №31 і отримав професію кухара-кондитера у Вінницькому кооперативному технікумі, а також диплом учителя фізичної культури у Вінницькому педагогічному університеті.

У своїй молодості він займався кіокушинкай-карате та футболом. У 16 років він вперше був на фанатському секторі вінницької команди "Нива". Він також активно брав участь у громадській діяльності та пропагував здоровий спосіб життя та тверезість.

Коли почалася війна на сході, він заснував волонтерський штаб. Спочатку він везли допомогу до зони АТО, а в вересні він сам пішов добровольцем на фронт.

У 2014-2015 роках він служив в добровольчому батальйоні "Айдар". Він брав участь в обороні міста Щастя і знімав документальний фільм про війну у гарячих точках, який так і не був закінчений.

Після повернення з фронту він разом зі своїми друзями заснував службу охорони у Вінниці. Оскільки в ті роки військовим було важко знайти роботу у мирний час, Денис і його друзі вирішили набирати тільки демобілізованих. Він також організував спортивну секцію для підлітків і доглядав за тваринами.

У 2017-2019 роках він був керівником на Одеському Припортовому заводі. Він також був одним з засновників Всеукраїнської громадської організації "Рать".

З початку повномасштабної війни Денис активно займався волонтерською діяльністю, збирав та відвозив допомогу для цивільних та військових до зони бойових дій. Він також допомагав прибирати розбитки після ворожих обстрілів.

У червні 2022 року він повернувся на фронт і приєднався до 79-ї бригади. Він брав участь у боях за Мар'їнку та інших операціях на Донбасі. Весь час він воював як доброволець.

Денис Дем'яник загинув 13 червня 2023 року внаслідок ДТП, коли повертався з Донецької області.

Дівчина Дениса Аліна Остапович розповідає про нього як про дуже багатогранну людину з багатьма захопленнями.

«Він був людиною, яка насолоджувалася життям– каже Аліна– Він любив фотографувати та знімати відео. Він мав намір зняти фільм про зону війни та своїх побратимів, але, на жаль, в нього не вистачило часу. Ми сподіваємося, що його друзі зможуть додати до нього свою руку»

Аліна розповіла, що Денис колись був директором ресторану в Італії і жив у швейцарському храмі.

«Він любив мотоцикли та швидку їзду. Він збирав колекцію натуральних каменів. Любив домашню кухню. Обожнював море і мріяв про будинок у Карпатах. Він також любив співати у машині, особливо пісні Тимура Муцураєва», – згадує Аліна.

У 2014 році, коли розпочалося АТО, Денис повернувся в Україну зі Швейцарії, щоб взяти участь у війні як доброволець. Він служив у складі батальйону "Айдар".

«Він назвав свого собаку на честь батальйону. Вівчарка Айдар народилася 24 лютого, у день повномасштабного вторгнення Росії в Україну», – додає Аліна.

Після батальйону "Айдар", Денис разом з друзями заснував службу охорони в Вінниці. Вони винаймали тільки демобілізованих військових, тому що було важко знайти роботу в цивільному житті.

Коли розпочалося вторгнення, Денис разом зі своїми прихильниками створив вінницький добровольчий батальйон "Рать" і поїхав на фронт. З перших днів він брав участь у війні.

«Місяць тому вони створили спеціальний батальйон у складі 79-ї десантно-штурмової бригади. Денис мав стати заступником командира, а його найкращий друг – командиром цього батальйону. Він не встиг підписати контракт, тому продовжував воювати як доброволець у цій бригаді», – розповідає Аліна Остапович.

Денис виконував бойові завдання недалеко від тимчасово окупованого Донецька. Він брав участь у обороні міста Мар'їнка, яке повністю зруйноване через дії російських окупантів. Він також захищав Курахове та служив у багатьох інших місцях на Донбасі.

Коли він отримував відпустку, він їхав до своєї дівчини. Але його життя виявилося обірваним саме по дорозі до Києва, де жила його кохана Аліна.

«Він потрапив у ДТП між Донецькою та Харківською областями. За версією слідства, Денис не впорався з керуванням через несправність автомобіля. Ця машина використовувалася ним на фронті і була пошкоджена», – каже Аліна Остапович.

В автомобілі також був його вірний друг-вівчарка "Айдар", яку він назвав на честь свого батальйону. Собаці вдалося вижити, але Дениса не вдалося врятувати. Поряд з місцем аварії був блокпост, де бойові медики надали йому першу допомогу. Коли "швидка" прибула, лікарі вже констатували смерть 31-річного військового.

Свою останню прощальну церемонію з Денисом Дем'яником провели 18 червня 2023 року на стадіоні його рідної команди "Нива".

Ми приєднуємось до хвилини мовчання та вшановуємо пам'ять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників та запалюємо свічки пам'ят