Закон про лобіювання в Україні: як відрізнити захист інтересів від впливу на владу

Закон України "Про лобіювання"

Як повідомляє НАЗК — Новини: Закон України "Про лобіювання" визначає межі між представництвом власних інтересів та лобіюванням. Важливо зазначити, що особисте звернення до органів влади не є лобіюванням, якщо не має мети впливати на нормативно-правові акти з комерційним інтересом. Для визначення лобіювання необхідно відповісти на чотири ключові запитання, які допоможуть з’ясувати, чи має діяльність ознаки лобіювання.

Кожна особа має право представляти власні інтереси у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами. Проте Закон України "Про лобіювання" чітко визначає випадки, коли представництво інтересів має ознаки лобіювання. Згідно з пунктом 9 частини другої статті 3 цього закону, не є лобіюванням особисте представництво фізичною або юридичною особою своїх інтересів у відносинах з органами влади.

Ознаки лобіювання

Лобіюванням вважається діяльність, що має мету впливу на посадову особу щодо ухвалення, зміни або скасування нормативно-правового акта, який становить комерційний інтерес для особи, яка впливає. Щоб визначити, чи є діяльність лобіюванням, важливо відповісти на чотири запитання:

• Чи здійснюється вплив;
• Чи стосується він нормативно-правового акта;
• Чи здійснюється вплив на об'єкт лобіювання;
• Чи має той, хто впливає, комерційний інтерес.

Якщо на всі чотири запитання відповідь "так", тоді представництво інтересів має ознаки лобіювання. Наприклад, Товариство зі сфери страхових послуг, яке проводить зустрічі з народними депутатами України щодо внесення змін до Закону України "Про страхування", може отримати вигоди у вигляді зменшення адміністративного навантаження та скорочення витрат на інспекційні перевірки. Це свідчить про наявність комерційного інтересу, отже, діяльність такого Товариства має ознаки лобіювання і потребує набуття статусу суб'єкта лобіювання в Реєстрі прозорості.

Закон України "Про лобіювання" встановлює правила та забезпечує прозорість лобіювальної діяльності. У зв'язку з цим, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) запустило інтерактивний тест "Чи потрібно реєструватися в Реєстрі прозорості" для перевірки наявності ознак лобіювання. Це дозволяє зацікавленим особам отримати необхідну інформацію щодо можливості реєстрації та дотримання вимог закону.

Законодавство про лобіювання в Україні має на меті підвищення прозорості у взаємодії бізнесу та держави, що може запобігти корупційним зловживанням. Введення реєстрації лобістів та перевірка їхньої діяльності через інтерактивний тест НАЗК дозволяє створити більш зрозумілі умови для усіх учасників процесу, що в свою чергу може сприяти покращенню бізнес-клімату в країні.

У контексті нових змін, що стосуються лобіювання, важливо також звернути увагу на нещодавнє оприлюднення інструкції щодо подання звітів про лобістську діяльність. Ця інструкція, яка стала доступною через електронний кабінет Реєстру прозорості, надає додаткові роз'яснення та процедури, що можуть бути корисними для всіх учасників процесу лобіювання в Україні.