Замінники озонових фреонів отруїли Землю токсичними вічними хімікатами

Нові дослідження про токсичні хімікати

Як повідомляє НВ — Техно: 9 червня, 22:30 – Нове дослідження, проведене вченими Ланкастерського університету, виявило, що замінники руйнівних для озону холодоагентів, а саме хлорфторвуглеців (ХФУ), стали джерелом токсичних вічних хімікатів, зокрема трифтороцтової кислоти (ТФК). За період з 2000 по 2022 рік на поверхню Землі випало близько 335 500 тонн цієї кислоти. Основними джерелами ТФК є озонобезпечні замінники ХФУ та деякі види інгаляційних анестетиків.

Вплив трифтороцтової кислоти на екосистему

Трифтороцтова кислота належить до родини пер- і поліфторованих алкільних речовин (ПФАС), які відомі своєю стійкістю в природному середовищі. Ці речовини практично не розкладаються, що призводить до їх накопичення в навколишньому середовищі. Європейське хімічне агентство класифікує ТФК як шкідливу для водної флори та фауни. Водночас Федеральне управління з хімічних речовин Німеччини запропонувало визнати ТФК потенційно токсичною для репродуктивної системи людини.

Вчені зазначають, що ТФК знаходять у крові та сечі людей, а також практично вся виявлена в Арктиці ТФК походить від озонобезпечних замінників ХФУ. Аналіз арктичних крижаних кернів підтверджує перенесення газів на великі відстані, що свідчить про глобальний вплив цих хімікатів. Додатково, нове покоління холодоагентів для автомобільних кондиціонерів, зокрема HFO-1234yf, посилює цю проблему.

Науковці прогнозують, що пік щорічного утворення ТФК відбудеться в проміжку між 2025 і 2100 роками. Таким чином, спроби відновити озоновий шар можуть обернутися новими екологічними викликами, і це дослідження підкреслює важливість ретельного моніторингу та регулювання використання таких хімікатів.

Дослідження підкреслює необхідність уважного підходу до впровадження нових холодоагентів, які, хоча й замінюють шкідливі для озону речовини, можуть мати свої негативні наслідки для навколишнього середовища та здоров'я людей.

Важливість контролю за використанням і вивільненням таких хімікатів стає дедалі актуальнішою в контексті глобальних зусиль щодо збереження екосистем. Без належного регулювання нові хімічні сполуки можуть стати серйозною загрозою, що вимагає термінових дій з боку держав і міжнародних організацій.