Занедбане канадське селище Солсгірт: історія занепаду та порівняння з покинутими селами України

Історія селища Солсгірт

Як повідомляє УНІАН — Туризм: Селище Солсгірт, розташоване в провінції Манітоба, Канада, колись було жвавим сільськогосподарським поселенням з магазинами, залізничною станцією та двома церквами. Проте, з часом його населення значно скоротилося, і наразі в селищі проживає лише кілька родин, зокрема родина Гаррі Воркмана. Останні богослужіння в церквах Солсгірта відбулися у 2002 році, а будівлі церков перейшли до приватних власників або музею.

Солсгірт спочатку розташовувався приблизно за 6 миль (9,7 км) на північ від нинішнього місця і носив назву Тоддберн. У 1906 році тут була зведена англіканська церква Святого Стефана, яка наразі знаходиться в занедбаному стані. Українська греко-католицька церква Святого Духа, що розташована в колишній шкільній будівлі, припинила свою діяльність у 1958 році. У 2002 році 50 нинішніх і колишніх парафіян зібралися на прощання з церквами, адже це був останній момент, коли відбулися богослужіння в обох храмах, з різницею в 4 місяці.

Англіканську церкву продали Регіональному музею Прері-Маунтін за 1 канадський долар, але її перенесення не здійснили. Українська церква Святого Духа перейшла до приватних власників, які планували її переобладнання на житловий будинок; однак у 2016 році перебудова ще не була завершена.

Соціально-економічні виклики

Занепад Солсгірта відображає загальні тенденції в сільськогосподарських громадах Канади, де фермерські господарства ставали більшими, а люди все частіше виїжджали до великих міст за товарами та послугами. У селищі досі залишаються покинуті будинки, в яких збереглися особисті речі колишніх мешканців.

“Колись це була жвава вулиця з підприємствами, будинками та мешканцями. Тепер у селі живуть лише три родини, якщо рахувати й мою.” - Гаррі Воркман

Солсгірт, подібно до багатьох покинутих сіл, які можна знайти в Україні, демонструє, як зміни в економіці та суспільстві можуть призвести до руйнування колись жвавих спільнот. Наприклад, на Чернігівщині, в Україні, існує село Новоселиця Ніжинського району, яке фактично стало безлюдним; там немає електрики і стабільного зв’язку. Такі приклади свідчать про глобальну проблему занепаду малих сіл, який відбувається в багатьох країнах світу.

Занепад селища Солсгірт і аналогічні випадки в Україні підкреслюють виклики, з якими стикаються сільські громади в умовах урбанізації та економічної трансформації. Це свідчить про потребу в нових підходах до розвитку сільських територій, щоб зберегти культурну спадщину та забезпечити життя в таких місцях. Важливо враховувати досвід інших країн, щоб знайти ефективні рішення для подолання цієї проблеми.