Зеленський висунув Білорусі ультиматум через системи зв'язку

Ескалація напруги між Україною та Білоруссю

Як повідомляє ХВИЛЯ: Президент України Володимир Зеленський висунув Білорусі ультиматум щодо вимкнення систем зв'язку у двох прикордонних регіонах. За даними Києва, ці системи використовуються для координації російських безпілотників. Це нове загострення у відносинах між Україною та Білоруссю супроводжується попередженнями про можливі військові дії, а також заявами про цілі в Білорусі, зокрема, про список з 500 білоруських цілей, який представив командувач українських безпілотних сил.

У лютому Зеленський закликав НАТО вважати ракети Орешник, які розміщені в Білорусі, законними цілями. Минулого місяця він попередив президента Білорусі Олександра Лукашенка про наслідки в разі агресії після чуток про можливу участь Білорусі в наступі на Чернігівщину. У п'ятницю Зеленський також пригрозив прямими військовими діями, якщо вимоги щодо вимкнення систем зв'язку не будуть виконані. Лукашенко, у свою чергу, заявив, що Білорусь не несе для України воєнної загрози і запропонував Зеленському особисту зустріч будь-де в Україні чи Білорусі.

Взаємовідносини та реакції

Відносини між країнами ускладнюються також інцидентом з безпілотником, який влучив у автобус у Брянській області Росії, внаслідок чого одна людина загинула, а шість дістали поранення. Київ заперечує причетність до цього удару. Білоруські підприємства мають зв’язки з російським військово-промисловим комплексом, а два білоруські нафтопереробні заводи постачають Росії пальне. Це викликало побоювання у Мінську, Москві та багатьох європейських столицях, що українські удари по цілях у Білорусі можуть стати найбільш імовірними з 2022 року.

Зеленський нещодавно прийняв лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську, що підкреслює його підтримку опозиційних сил у Білорусі. У той же час, президент України зіткнувся з критикою за свої висловлювання щодо Німеччини, коли він виступив проти пропозиції про проміжне асоційоване членство в ЄС, і через суперечку з Польщею із приводу вшанування Української повстанської армії (УПА). На Давоському форумі Зеленський назвав Європу роздробленим калейдоскопом малих і середніх держав, підкреслюючи, що Європа покриває близько двох третин українського бюджету.

Лукашенко визнав, що Білорусь є вразливою до дронів і ракет, в той час як Київ підтвердив свою причетність до підриву Північного потоку у 2022 році. У таких умовах, як зазначив радник Зеленського,

«обережній людині, яка хоче дожити до пенсії, краще сьогодні промовчати»

(джерело: радник Зеленського). Таким чином, ситуація між Україною та Білоруссю залишається напруженою, з непередбачуваними наслідками для регіону.

Нинішні події свідчать про ескалацію напруги між Україною та Білоруссю, що може мати серйозні наслідки для безпеки в Східній Європі. Ультиматум Зеленського щодо систем зв'язку вказує на зростаюче занепокоєння України щодо військової співпраці між Білоруссю та Росією. Водночас, готовність Лукашенка до діалогу може свідчити про бажання уникнути подальшої ескалації конфлікту, хоча обидві сторони продовжують висловлювати жорсткі позиції. Це підкреслює складність ситуації та необхідність дипломатичного вирішення конфліктів в регіоні.

У відповідь на загострення ситуації, Лукашенко запевнив, що Білорусь не буде брати участь у військових діях, підкресливши свою позицію щодо ядерного роззброєння. Ці заяви можуть свідчити про спробу знизити напруженість у регіоні, однак реакція України залишається стурбованою через продовження співпраці Мінська з Москвою у військовій сфері.