Змінив трембіту на зброю. Згадаймо Андрія Чепіля

Українці вшановують пам'ять Андрія Чепіля

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Андрія Чепіля.

«Ти не вирішуєш: воно само тебе знаходить. У мене взагалі сім'я творча: тато - артист, тож я з першого класу ходив на народні танці, пізніше - у музичну школу. Художня самодіяльність почалася з 7-8 класу, а може, і ще швидше»

Андрій родом з Івано-Франківська. Він опанував сопілку, потім кларнет і самотужки вивчив гітару, трубу та клавішні. Рішучо відповідав, що хоче бути таким самим музикантом, як його тато.

«Коли Андрій закінчив музичну школу, я купив йому саксофон, бо він дуже хотів опанувати і цей інструмент. Спочатку вчився у друзів, останнім часом брав платні уроки в одного з американських саксофоністів, бо він дуже хотів круто грати джаз. Планував навіть їхати в Америку, щоб там навчитись»

Трембітою Андрій захопився і виступав у фолькрок-гурті «КораЛЛі». Він також проходив строкову службу у військовому оркестрі та був активним пластуном. Після початку війни вступив до ЗСУ, разом зі своїми братами, і пройшов спеціальні навчання в Німеччині.

«Коли Андрій їхав зі строкової служби з Києва, за ним приїхали пів потяга гостей. Коли він лише приїжджав додому, друзі відразу сходились. Часто їздив на фестивалі. Вдома його практично не було. Лише мав вільну хвилину, то займався на інструменті, або їхав у гори, або на фестивалі»

Андрій був відомий як командир у битвах, його побратими поважали його лідерство та музичні здібності. Він загинув разом з трьома побратимами під час виконання бойового завдання. Його родина та Україна пам'ятатимуть його як талановитого музиканта та військового, який дарував добро і музику людям.