Якут замість в’язниці підписав контракт з РФ: як він опинився в українському полоні

Як повідомляє glavcom.ua: Сахалар (самоназва якутів, – ред.) Єрмак Григор'єв, який відбував покарання за вбивство полковника ФСБ, вирішив спробувати удачу на фронті. Проте дуже швидко зрозумів, що вижити там практично нереально. Про це повідомляє проєкт "Хочу знайти", посилаючись на "Главком".

Тюремна одноманітність і важкість життя на фронті

Чоловік розповів, що відбував сім років за убивство – не поділив озеро з полковником Федеральної служби безпеки. Той кричав, що Єрмак Григор'єв із тестем заважали йому відпочивати та виганяли з берега. Відбувати покарання треба було ще шість років, але якут втомився від тюремної одноманітності та підписав контракт.

Жахливі умови на передовій

На передовій солдатів майже не годували, хоча командири мали вдосталь провізій, розповів полонений. "У лісопосадці зібралося близько 100 осіб – ми готувалися до штурму якогось села. Уночі по нас відпрацювала артилерія ЗСУ – це було справжнє пекло. У тій посадці практично всі загинули. Залишки групи намагалися вийти, але так і не змогли вибратися. Мене врятувало те, що я не міг йти, відстав і потім здався в полон", – розповів окупант.

Звернення полонених солдатів КНДР

Нагадаємо, Володимир Зеленський розповів, скільки військових потрапило в український полон цього року. Він повідомив, що найбільшу кількість російських військовополонених "принесла" Добропільська операція. Зокрема окупантів узяли на таких напрямках, як Добропілля та Покровськ. Також полонені солдати КНДР у Києві просять не повертати їх додому. Двоє військовополонених із Північної Кореї, які воювали на боці Росії, звернулися з проханням передати їх Південній Кореї. Ці полонені перебувають у психологічно нестабільному стані й намагалися завдати собі шкоди.

Єрмак Григор'єв, втомившись від тюремної рутини, спробував військове життя, але швидко виявив, що це не його варіант. Також розповів про жахливі умови на передовій, де військовослужбовці майже не отримували достатньої їжі, хоча командири мали все необхідне. У разі полонення солдати навіть з КНДР просили не відправляти їх додому, а передати в іншу країну через психологічні проблеми.