Звільнений з полону розповів про катування Рощиної: систематичні побиття та істерика в карцері

Умови утримання Вікторії Рощиної в СІЗО Таганрога

Як повідомляє Главком: У жовтні 2025 року звільнений з полону на псевдо Бритва розповів про умови утримання української журналістки Вікторії Рощиної в СІЗО Таганрога. Вікторія Рощина, яка зникла 3 серпня 2024 року на окупованій території, була захоплена росіянами, про що підтвердила Служба безпеки України. Її смерть стала відомою 10 жовтня 2024 року, а кримінальне провадження щодо її загибелі було перекваліфіковане на воєнний злочин, поєднаний з умисним убивством.

За словами Бритви, Вікторія Рощина та він деякий час перебували у сусідніх камерах. Журналістка неодноразово потрапляла в карцер, де зазнавала систематичних побиттів. У карцері умови були важкими: камера була маленькою, а зранку ув'язнені мали виносити матрац, при цьому ліжко було пристібнуте.

«Ти то ходиш, то на підлозі сидиш», - зазначив Бритва про умови утримання.

Реакція на загибель Вікторії Рощиної

Під час однієї з ранкових перевірок Вікторія Рощина попросила психолога, після чого у неї почалася істерика.

«І у дівчини починається істерика. І вони (наглядачі) оруть на неї: 'Іди в камеру! Не тріпай нерви!'», - розповів Бритва.

Вона зайшла в камеру, і згодом стало зрозуміло, що вона зірвала пластиковий плафон і порізала собі вени, хоча не сильно, а лише пошкодила шкіру. На місце події прибігли медики.

Вікторія Рощина працювала військовою кореспонденткою з початку повномасштабного вторгнення в Україні у 2022 році. У березні 2022 року вона вже була затримана представниками ФСБ в окупованому Бердянську, але тоді змогла повернутися додому. Перед її загибеллю вона перебувала у списках на обмін і мала повернутися найближчим часом. Посмертно Вікторію Рощину нагороджено Орденом Свободи президентом України, а також американською відзнакою за сміливість Oxi Courage Award. Європейський Союз також виступив із заявою щодо її загибелі.

Смерть Вікторії Рощиної та її умови утримання у російському СІЗО викликали широкий резонанс як в Україні, так і за її межами. Вона стала символом боротьби за свободу слова та прав людини в умовах війни. Водночас, реакції міжнародної спільноти на її загибель підкреслюють важливість продовження боротьби за звільнення інших незаконно ув'язнених українців, а також притягнення винних до відповідальності за скоєні воєнні злочини. Ці події вказують на необхідність міжнародного тиску на Росію у зв'язку з порушеннями прав людини під час конфлікту.