Разом з дружиною подолав усі вершини Карпат. Згадаймо Максима Чомоляка

Разом з дружиною подолав усі вершини Карпат. Згадаймо Максима Чомоляка

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Максима Чомоляка.

Солдат Максим Чомоляк помер 9 листопада 2022 року біля села Бологівка Куп'янського району Харківщини. Він отримав смертельні поранення через підрив автомобіля на протитанковій міні, закладеній на шляху до взводного опорного пункту. Герою було 36 років.

Максим Чомоляк народився 8 березня 1986 року в сім'ї педагогів у селі Руські Комарівці Закарпатської області. Він навчався в місцевій школі та закінчив біологічний факультет Ужгородського національного університету. Працював провідним фахівцем у Закарпатському територіальному центрі карантину рослин, обласній фітосанітарній лабораторії.

За словами його близьких, Максим був серйозним, розумним, вдумливим, чудовим фахівцем та надзвичайно доброю і справедливою людиною, щирим, розважливим, справжнім патріотом України.

Він дуже любив природу і дітей, особливо свою племінницю Олександру, доньку молодшого брата. Максим захоплювався туризмом.

Разом із дружиною вони підкорили всі вершини і полонини Карпат. Він займався спортом і здобув другу вищу освіту на факультеті здоров'я та фізичного виховання УжНУ. Він також проєктував і розробляв спортивні тренажери. Його мрією було відкрити власний тренажерний зал.

Навіть на війні він знаходив час для тренувань, як для себе, так і для своїх побратимів.

Під час повномасштабного вторгнення Максим без вагань змінив свою професію і став військовослужбовцем. Він приєднався до добровольчих загонів і служив у 101-ій окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. У військовій лаві він виконував обов'язки стрільця стрілецької роти 68-го окремого батальйону територіальної оборони Закарпаття.

Максим загинув 9 листопада 2022 року біля села Бологівка Куп'янського району Харківщини. Він отримав смертельні поранення через підрив автомобіля на протитанковій міні, закладеній на шляху до взводного опорного пункту.

Церемонія похорону відбулася в селі Руські Комарівці. На прощу в Максима Чомоляка зібралися сотні його односельців - родичі, друзі, близькі та побратими. Захисника поховали на кладовищі рідного села з військовими почестями.

«Максим був порядним та дисциплінованим побратимом. Він мав позитивну харизму, щиро переймався справами взводу та допомагав усім. Він вирізнявся відповідальністю. Було надзвичайно боляче дізнатися про смерть Максима. День його смерті припав на наступний ранок після повернення з першої відпустки до своїх родичів. Ми пам'ятаємо його та поважаємо його завжди», - розповів його побратим Павло Величко.

«Максим був світлою людиною, добрим хлопцем зі щирим серцем. Він дуже поважав своїх побратимів і в будь-якому випадку не хотів нікого з них підвести. Ми запам'ятаємо його позитивну харизму та енергію назавжди. Зі смертю Максима Україна втратила достойну людину, яка любила світ та віддала з любові до людей найцінніше», - додав побратим Владислав Туряниця.

У Максима залишилися батьки, молодший брат, дружина, а також інші родичі, друзі та побратими.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо пам'ять усіх українців, які померли в боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам'яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам'ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: всіх військових, цивільних та дітей, всіх, хто помер в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Читайте також: