69-річний мешканець інтернату одружився вперше: історія кохання на Сумщині

Незвичайна подія в Кролевецькому будинку-інтернаті

Як повідомляє Главком: У Кролевецькому будинку-інтернаті для людей похилого віку на Сумщині відбулася незвичайна подія - одружилися мешканці закладу Олександр Ракоїд, якому 69 років, та 84-річна Любов Усікова. Пара перебуває у шлюбі вже пів року, і їхня історія стала прикладом того, як нові стосунки можуть з’явитися навіть у пізньому віці.

Олександр Ракоїд одружився вперше у 69 років, після того як вирішив переїхати до будинку-інтернату.

“Коли вже я на пенсію пішов, я вирішив піти проживати в інтернат, продовжувати життя в інтернаті. Тут і познайомилися з майбутньою нареченою. Життя змінилося. Поки на краще. Є хто поруч. І персонал нас обох підтримує,” - розповідає Олександр.

Любов Усікова родом з Дніпропетровської області. Вона переїхала до будинку-інтернату після того, як перенесла інсульт. “Технічкою була, прала шахтарям, прибирала. А потім познайомилися з лікарем і він мене направив, каже: 'Вам непогано буде тут,'” - згадує Любов про своє потрапляння до закладу.

Життя в інтернаті та підтримка

Зараз Олександр і Любов живуть у сімейній парі окремо в кімнаті. Директорка закладу Лідія Макаровець зазначає, що Олександр активно допомагає в прибиранні території та працює в майстерні з інструктором із трудової терапії.

“Руки в нього майстровиті, він займається і допомагає в силу свого фізичного здоров'я. Тому зараз він веде активний спосіб життя,” - підкреслює директорка.

Любов Усікова також відзначає позитивні зміни в їхньому житті: “Хорошо, він не ображає, ніде нічого, слава Богу. Весь час, де він - там і я.” Ця історія є прикладом того, як підтримка та нові знайомства можуть змінити життя, навіть у похилому віці.

Цей випадок підкреслює важливість соціальної підтримки та можливості для людей похилого віку формувати нові стосунки, що може суттєво вплинути на їхнє емоційне та фізичне благополуччя. Одруження Олександра та Любові демонструє, що любов і companionship можуть з'явитися навіть у найбільш несподіваних обставинах, надаючи надію іншим мешканцям інтернату та їхнім родинам.