Результати референдуму в Ісландії
Учасники референдуму в Ісландії більшістю голосів висловилися проти відновлення переговорів про вступ країни до Європейського Союзу. Остаточні результати показали перевагу противників цієї ініціативи: 30 серпня 2026 року було оголошено, що 52,8% виборців проголосували 'ні', тоді як 47,7% підтримали 'так'. Явка на референдумі становила 82,5%, що є значним показником, адже з 272 690 виборців проголосували 225 031.
Регіональні відмінності в голосуванні
У Рейк'явіку результати голосування мали певні регіональні відмінності. У Північному Рейк'явіку 57,5% виборців висловилися за відновлення переговорів, у Південному Рейк'явіку цей показник склав 54,5%. Проте в інших округах, зокрема:
- Північно-західний: 62,9%
- Північно-східний: 61,2%
- Південний: 60%
- Південно-західний: 53%
Загалом 118 040 виборців проголосували 'ні', 105 339 — 'так', а 1 652 бюлетені були порожніми або недійсними.
Ісландія подала заявку на членство в ЄС у 2009 році після банківської кризи 2008 року. Проте переговори про вступ були призупинені у 2013 році після приходу до влади правоцентристського уряду та формально завершені у 2015 році. Незважаючи на це, Ісландія є членом НАТО, має доступ до єдиного ринку ЄС і входить до Шенгенської зони. Будь-яка майбутня угода про вступ до ЄС має бути схвалена повторним референдумом, парламентом Ісландії та всіма 27 державами-членами ЄС.
Прихильники євроінтеграції вказують на територіальні претензії президента США Дональда Трампа щодо Гренландії як на важливий фактор, що може вплинути на політичний контекст цих переговорів.
Таким чином, результати референдуму демонструють розкол у суспільстві щодо питання євроінтеграції та свідчать про складність подальших кроків у цьому напрямку.
Результати референдуму відображають глибокі розбіжності в думках населення Ісландії щодо європейської інтеграції, що може вплинути на політику країни в найближчому майбутньому. Відмова від відновлення переговорів може свідчити про те, що ісландське суспільство все ще переживає наслідки фінансової кризи та не готове до подальших зобов’язань на міжнародній арені. Це також може вплинути на відносини Ісландії з ЄС та іншими міжнародними партнерами, враховуючи, що країна вже має певні привілеї від співпраці з Європейським Союзом.