Сінна лихоманка в Японії
Сінна лихоманка - також відома як алергічний риніт - переросла в національну кризу в Японії. Проблема виникла через масову висадку 70 років тому лише двох видів швидкорослих дерев: японського кедра сугі та японського кипариса хінокі, які були обрані для відновлення лісів після Другої світової війни. Сьогодні ці дерева, досягнувши 30-літнього віку, починають виділяти велику кількість пилку, що викликає алергію у 43% населення країни. У 2023 році уряд оголосив цю алергію національною соціальною проблемою та розробив план зі скорочення кількості пилку на 50% за 30 років, включаючи заміну лісових плантацій.
Проблема почалася після Другої світової війни, коли через дефіцит нафти та газу Японія масово вирубала природні ліси, залишивши гори навколо Токіо, Осаки та Кобе без дерев. Щоб запобігти ерозії ґрунту, уряд висадив японський кедр та японський кипарис. Сьогодні лісові плантації хінокі та сугі покривають близько 10 мільйонів гектарів, що становить п'яту частину площі Японії. Однак, економічний вплив сінної лихоманки в пік сезону оцінюється в 1,6 мільярда доларів на день.
Локальні ініціативи та урядові заходи
Локальні ініціативи з відновлення біорізноманіття також мають значення. Наприклад, містечко Нішіавакура в Окаяма скоротило 84% своїх лісів з хінокі та сугі. У Кобе з 2020 року почали перетворювати понад 180 гектарів плантацій на широколистяні ліси протягом 15-річного циклу, плануючи збільшити площу заповідних територій до 30% усієї землі до 2030 року. Найбільші зусилля спрямовані на перетворення 10 000 гектарів плантацій у префектурі Гумна, а уряд визначив приблизно 980 000 гектарів лісів як зони для цілеспрямованої вирубки та повторного насадження.
У 2011 році Японія поставила за мету менше покладатися на імпорт лісової продукції, і внутрішнє використання деревини зросло з 26% у 2010 році до майже 42% у 2020 році. У 2024 році уряд почав стягувати новий податок на лісове довкілля у розмірі 1000 єн (6 доларів) на рік з усіх мешканців, щоб підтримати ці ініціативи. Однак, у звіті за 2023 рік зазначається, що пересадили лише 30-40% недавно вирубаних земель Японії, і Міністерство лісового господарства стверджує, що показник пересадки тепер приблизно на рівні 50-60%.
"Алергія на пилок стала національною проблемою охорони здоров'я в Японії. Її треба вирішувати терміново".
Норіко Сато, професорка та дослідниця лісництва в Університеті Кюсю
Кліматичні виклики також грають важливу роль у цій кризі. "На розсіювання пилку значно впливають такі погодні умови, як температура і вітер", - зазначила Май Сато, речниця Японської метеорологічної асоціації. В результаті політики, що сприяє лісозаготівлі, "ми помічаємо збільшення площ вирубок", - додав Дзюнічі Мішіба, координатор лісових проєктів Friends of the Earth Japan.
Таким чином, ситуація зі сінною лихоманкою в Японії є наслідком тривалих екологічних та економічних процесів, які потребують термінових дій. Спроби уряду та місцевих ініціатив з відновлення лісів можуть мати довгостроковий позитивний вплив на здоров'я населення та екологічну стабільність країни. Успіх цих заходів залежить від ефективної реалізації планів пересадки дерев, а також від здатності населення адаптуватися до нових екологічних умов. Важливо, щоб ці заходи були підтримані як на рівні уряду, так і в місцевих громадах.