Героїзм Сергія Кандиби
Підполковник Нацгвардії Сергій Кандиба (позивний Шах) загинув 2 травня 2022 року під час мінометного обстрілу, захищаючи Маріуполь та Азовсталь. За свої дії він посмертно був удостоєний звання Героя України з врученням ордена Золота Зірка. Незважаючи на досягнення, тіло Сергія Кандиби досі не повернули. Правду про його загибель стало відомо лише 9 лютого 2024 року, коли його водій Олександр, свідок подій, вийшов з полону.
Сергій Кандиба був похований у вирві від ракети під двома вишеньками, що стало символом трагічної долі його родини. Його вдова Ольга Кандиба облаштувала пам'ятне місце в парку у Кривому Розі, висадивши дерева та встановивши скульптури граків у пам'ять про сина. Як зауважила Ольга:
“Я реалізую своє горе в добрих справах. Мені здається, що мій син і мій чоловік поруч, коли я працюю там. Для мене це - вихід із того стану, щоб не пропасти, не згоріти.”
Подвійна трагедія родини Кандиб
Подвійна трагедія родини Кандиб продовжилася, коли молодший син Данило (позивний Грач), спецпризначенець ГУР, загинув 3 серпня 2025 року. Причиною його смерті стали наслідки використання ворогом забороненої хімічної зброї. Ці події стали частиною великої трагедії, яка вплинула на багатьох українців. Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна, в тому числі й Героя Азовсталі Сергія Кандибу та його сина Данила.
Пам'ять про рідних та їхній героїзм живе у серцях людей, а також у пам'ятних місцях, які продовжують створювати їхні близькі. Главком долучається до хвилини мовчання, вшановуючи пам'ять загиблих героїв.
Трагедія родини Кандиб відображає біль та втрати, які переживають багато українських сімей під час війни. Вшанування пам'яті героїв, таких як Сергій та Данило, стало важливою частиною національної свідомості, нагадаючи про жертовність та мужність, з якими українці протистоять агресії. Історії таких родин, як Кандиби, допомагають зберегти пам'ять про загиблих і підкреслюють необхідність боротьби за мир та справедливість в Україні.
Трагедії, які переживають українські родини під час війни, не обмежуються лише історією родини Кандиб. Наприклад, загибель головного сержанта Таріка, який віддав життя, захищаючи Донецький аеропорт, також є яскравим прикладом героїзму наших військових. Ці події ілюструють, наскільки важливо вшановувати пам'ять всіх, хто бореться за свободу України.