Вшанування пам'яті Тараса Рябухи
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні ми згадаємо Тараса Рябуху, головного сержанта, який загинув 28 травня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області. Його життя стало прикладом мужності та відданості, а його загибель – втратою для сім'ї та країни.
Життєвий шлях Тараса Рябухи
Tарас Рябуха народився 9 березня 1988 року в селі Байдакове Кіровоградської області. Він закінчив Омельницьку школу, а професійну освіту здобув у Кременчуцькому професійно-технічному училищі № 6. У 2006 році разом з мамою переїхав до Одеси, а згодом мешкав у місті Новояворівськ на Львівщині. У 2008-2010 роках Тарас служив у Збройних Силах України і, після початку російсько-української війни у 2014 році, знову став на захист країни. Він брав участь в обороні Донецького аеропорту у складі 3-го окремого полку спецпризначення, а також служив у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді.
З жовтня 2021 року Тарас служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Спочатку обіймав посаду головного сержанта, а у 2023 році був призначений командиром взводу. За свою службу Тарас Рябуха був нагороджений:
- орденом "За мужність" III ступеня,
- відзнаками "За зразкову службу",
- "За взірцевість у військовій службі" та
- "За оборону Донецького аеропорту".
Посмертно він отримав орден "За мужність" II ступеня та почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ "Сталевий хрест". Тарас похований у місті Новояворівськ на Львівщині.
У його пам'ять дружина Наталія поділилася спогадами:
“Я теж служу у війську. З Тарасом ми познайомилися в частині у 2019 році. На другий тиждень після цього він запропонував одружитися, і я погодилась. У 2020-му в нас народився синочок, а у 2023 році – донечка. Її чоловік бачив лише раз – на хрестинах. А коли донечці було півтора місяця, він загинув… Син пам'ятає тата, дуже скучає, доня знає його тільки за фото. З Тарасом ми мало часу були разом, війна його забрала. Але я вдячна долі, що ми зустрілися і жили це коротке життя разом. Час іде, але що далі, то більше відчуваю, як його бракує і мені, і дітям.”
Тарас Рябуха залишив по собі спогади про мужність, відданість та любов до родини, які будуть жити в серцях тих, хто його знав.
Вшанування пам'яті загиблих героїв, таких як Тарас Рябуха, відображає глибоку вдячність суспільства за їхній внесок у захист країни. Ці події не лише підкреслюють жертви, які були принесені в ході конфлікту, але й сприяють усвідомленню важливості миру та стабільності в Україні. Сім'ї загиблих, як і Наталія, продовжують жити в умовах втрати, що додає ще більшої ваги до важливості вшанування пам'яті героїв, які віддали своє життя за незалежність та цілісність країни.
Втрата героїв, таких як Тарас Рябуха, підкреслює ціну, яку платить Україна за свою свободу. Інший приклад відданості та мужності демонструє пілот БПЛА Тарас Кузьма, який загинув, захищаючи нашу країну на кількох фронтах. Його подвиги також заслуговують на вшанування та пам'ять.