Адміністрація Дональда Трампа веде дискусії про можливість створення демілітаризованої або вільної економічної зони на Донбасі як частину мирного плану. Згідно із журналісткою Foreign Policy Анчал Вохра, такі заходи можуть не вирішити корені конфлікту без надійних гарантій безпеки.
Зараз Україна контролює лише 15% території Донецької області, де розташовані важливі вугільні родовища та промислові об'єкти. Запропонований план від США передбачає створення буферної зони між конфліктуючими сторонами. Проте ці умови вважаються несправедливими, оскільки вони вимагають виведення військ з підконтрольних територій та визнання їх частиною РФ, тоді як подібні дії вимагати від Росії не планується.
Історичні паралелі та експертні оцінки
При розгляді можливого сценарію важливо звернути увагу на історичний досвід подібних демілітаризованих зон, як у Кореї, на Синайському півострові та на Кіпрі. Експерти вказують, що підходи до конфліктних територій мають бути індивідуальними й адаптованими під кожну ситуацію.
- Корейський сценарій: демілітаризована зона у 1953 році успішно функціонувала завдяки присутності армії США.
- Синайський приклад: мир між Єгиптом та Ізраїлем було досягнуто через фундаментальні політичні зміни.
- Кіпрський прецедент: північний Кіпр так і не отримав міжнародного визнання після анексії після півстоліття.
Експерти, зокрема Майкл Кофман, висловлюють сумніви, чи насправді Україна знаходиться на межі поразки. Вони вважають, що Росія не була б настільки зацікавлена у захопленні Донбасу, якби це було так легко. Додаткові військові операції можуть виснажити військові ресурси РФ.
Україна розглядає можливість створення демілітаризованої зони на Донбасі в рамках мирного плану, але багато експертів висловлюють сумніви щодо цієї ідеї через несправедливі вимоги та відсутність надійних безпекових гарантій.