Причини відмови етнічних меншин Ірану до повстання
Аналітик Тигран Авакян в ефірі політолога Юрія Романенка пояснив, чому етнічні меншини Ірану, зокрема курди та белуджі, не готові до повстання проти уряду. За його словами, основними причинами є протидія зовнішніх сил, таких як Китай і Пакистан, які мають стратегічні інтереси в цьому регіоні, а також опозиція з боку Туреччини, яка боїться посилення курдського анклаву.
Тигран Авакян зазначив, що території, на яких проживають белуджі на сході Ірану, є теоретичним регіоном для можливого повстання. Однак, як він підкреслив,
“тут же є Пакистан, і Китай є. Якщо піднімуть белуджів - це півмільйона квадратних кілометрів... Там же порт китайський головний”— зазначив Авакян. У зв’язку з цим, зовнішні сили, зокрема Китай і Пакистан, мають чітку позицію щодо недопущення активізації белуджів:
“Китай і Пакистан сказали: Белуджів не можна, белуджів не можна”— додав він.
Тиск з боку Туреччини та внутрішні проблеми курдів
На заході Ірану Туреччина також виступає категорично проти будь-якого посилення курдів. Як підкреслив аналітик,
“що потім Ердоган буде робити, коли 10 мільйонів курдів Ірану приєднаються до 7 мільйонів курдів Іраку, до 3 мільйонів курдів Сирії... у нього там сидить 25 мільйонів”. Це створює додатковий тиск на курдську еліту, яка, за словами Авакяна, стала більш прагматичною після багатьох років невиконаних обіцянок Заходу.
Варто зазначити, що курдам "останні 100 років обіцяють незалежність, поки ніхто не дав". Авакян порівняв цю ситуацію з обіцянками чоловіків дівчатам одружитися, які, зрештою, залишаються лише словами. Це свідчить про те, що курди, попри свої національні прагнення, виявляються у складній ситуації, де міжнародна політика і зовнішні інтереси значно впливають на їх можливості.
Причини відмови курдів воювати за інтереси США включають:
- Категоричну протидію Туреччини посиленню курдів;
- Прагматизм курдської еліти, яка стала більш обережною після десятиліть обіцянок, що не були реалізовані.
Таким чином, ситуація в регіоні залишається напруженою, а перспективи для етнічних меншин Ірану виглядають невизначеними.
Ситуація з курдами та белуджі в Ірані і далі підкреслює складність етнічних і політичних відносин у регіоні, де зовнішні впливи та внутрішні протиріччя заважають розвитку національних рухів. З огляду на стратегічні інтереси великих гравців, таких як Китай, Пакистан і Туреччина, можливості для активізації боротьби етнічних меншин залишаються обмеженими. Це може вплинути на довгострокову стабільність в регіоні та взаємини між державами, які мають спільні інтереси в контролі над цими територіями.
Ситуація з курдами та белуджами в Ірані є складною не лише через внутрішні чинники, але й через зовнішні загрози. Більше того, напруженість між цими етнічними групами та азербайджанцями також відіграє важливу роль у стабільності регіону. Дізнайтеся більше про виклики сепаратизму в Ірані та їхній вплив на політичну ситуацію.