Росії може знадобитися від п’яти до десяти масованих атак, аби серйозно порушити роботу української енергосистеми, вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Поки говорити про великий дефіцит зарано, але взимку найбільші ризики матиме Київ. На тлі цього важлива і підготовка столиці до зими. Про це повідомляє УНІАН.
Скільки атак РФ може призвести до дефіциту електроенергії у 2026
За оцінкою Омельченка, однієї чи кількох атак недостатньо, щоб спричинити значні проблеми з генерацією та передачею струму. Для серйозних наслідків Росії довелося б завдати щонайменше п’ять, а можливо, й десять подібних ударів.
«Для того, щоб дійсно були якісь серйозні проблеми по потужності та передачі, потрібно, щоб було мінімум п’ять, а то й десять подібних атак. Тоді можна говорити про серйозні наслідки і великий дефіцит, який може з’явитися», — сказав експерт.
Під час останньої атаки російські війська били по різних складових енергосистеми: теплових електростанціях і ТЕЦ, гідроелектростанціях, підстанціях та високовольтних лініях. Точний масштаб пошкоджень не розголошують з міркувань безпеки, тому оцінити вплив удару на систему поки складно.
Омельченко назвав цю атаку першою масованою комбінованою атакою з фокусом на найбільші енергетичні об’єкти країни й припустив, що Росія могла розпочати нову хвилю ударів напередодні зими. Водночас сам факт атаки ще не означає, що в Україні вже виник дефіцит струму.
Яким може бути дефіцит світла взимку 2026–2027 років
За базовим прогнозом експерта, наступна зима може пройти не гірше за попередню. Однак під час масованих атак у години найбільшого споживання дефіцит може сягати 4–5 ГВт. Минулої зими піковий показник доходив до 7 ГВт.
Ризики для столиці вищі, оскільки Росія може одночасно атакувати київську теплову генерацію та високовольтні лінії, які з’єднують регіон з об’єднаною енергосистемою. Водночас у Києві вже готуються до холодів: за даними міської влади, підготовка до сезону 2026–2027 років виконана приблизно на 80%, а резервне живлення посилюють.
Омельченко зауважив, що енергосистема стала стійкішою, однак можливості протиповітряної оборони та перехоплення дронів і балістичних ракет скоротилися. Через це оцінювати ризики лише за результатами однієї атаки не варто. Відновлення ТЕС після обстрілів залишається важливим чинником: раніше енергетики ДТЕК 68 разів відновлювали теплоелектростанції після ударів.
Наслідки атак залежатимуть від того, чи зможуть енергетики відновлювати пошкоджені об’єкти швидше, ніж Росія завдаватиме нових ударів. Для Києва це особливо важливо через залежність міста від власної теплової генерації та ліній передачі. Про підготовку столиці до зими й резервне живлення читайте в матеріалі про готовність Києва до опалювального сезону.