UA RU EN

Елла Лібанова: як війна виховала в українців нечувану емпатію та нових мислителів

Війна відкрила нові грані людяності в українцях, сприяючи формуванню незалежних та глибоких думок. Фото: Главком

Розвиток лідерських якостей серед українців

Директорка Інституту демографії Національної академії наук України Елла Лібанова в інтерв'ю виданню "Главком" висловила свої думки про розвиток лідерських якостей серед українців у контексті війни. Вона зазначила, що українці за цей період продемонстрували нечувану емпатію, яка стала основою виживання нації. За словами Лібанової, емпатія в Україні перетворилася з індивідуальної риси на суспільну силу, що проявилося у безлічі волонтерських ініціатив, прихистку для переселенців та підтримці армії.

Інтелектуальний прорив та нові виклики

Елла Лібанова також акцентувала увагу на інтелектуальному прориві українців та появі нових мислителів. Вона вважає, що формування нової інтелектуальної еліти є ключовою ознакою дорослішання держави. Лібанова підкреслила, що в суспільстві вже сформувалась установка на отримання вищої освіти, хоча справжня потреба ринку праці полягає в робітничих професіях.

Оце для мене було, чесно кажучи, абсолютним шоком. А результат цього з школи йде, бо у школі починають дітей вчити бути лідерами. Навіщо? Усі не можуть бути лідерами. Елла Лібанова

На думку Лібанової, коледжі, де акцентується на командній роботі, не потребують такого ж рівня лідерства, як вища освіта. Це ставить під сумнів можливість ефективного поєднання потреби ринку праці та освітніх програм. Вона також зазначила, що в Україні з'явилися нові мислителі, які, хоча й не дотягують до рівня Мирослава Поповича, проте є досить глибокими та серйозними. Ці нові інтелектуали можуть стати важливими для подальшого розвитку суспільства.

Заяви Елли Лібанової підкреслюють важливість адаптації освітніх програм до реальних потреб ринку праці в Україні, особливо в умовах війни. Зростаюча емпатія та соціальна відповідальність українців, а також виникнення нових інтелектуалів можуть стати основою для інноваційних змін у суспільстві. Водночас, спостереження Лібанової щодо потреби в робітничих спеціальностях вказують на необхідність перетворення системи освіти, щоб вона відповідала вимогам сучасного світу та сприяла розвитку країни в цілому.