Обговорення можливості контактів з Кремлем
Країни Європейського Союзу обговорюють можливість прямих контактів з Кремлем. Наступного тижня, 27-28 травня, на Кіпрі відбудеться неформальне засідання глав Міністерств закордонних справ країн ЄС, на якому буде розглянуто питання можливих переговорів з Росією, а також визначено так звані "червоні лінії". Призначення офіційного посланника для цих переговорів не стоїть на порядку денному. Серед можливих кандидатів на цю роль - Антоніу Коста, Маріо Драґі, Анґела Меркель та Александер Стубб. Водночас президент Росії Володимир Путін пропонував залучити Герхарда Шредера, проте цю ідею було відкинуто.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, більшість країн ЄС заморозили політичні контакти з Москвою. Проте з початку травня ситуація почала змінюватися. 7 травня президент Євроради Антоніу Коста публічно заявив про необхідність консультацій щодо можливих розмов з Росією. Цю думку підтримав і президент Фінляндії Александер Стубб, який 14 травня висловився про наближення часу для активної участі Європи в переговорах. Президент України Володимир Зеленський також підтримав ідею залучення Європи до цього процесу, наголошуючи на важливості вагомого голосу ЄС у переговорах.
Значення зустрічі на Кіпрі
Зустріч на Кіпрі не буде остаточною, але має важливе значення для обговорення зміни позицій Європи щодо Росії. Як зазначила Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас, важливіше не те, хто зможе представляти Європу, а що саме ЄС хоче попросити у Росії.
“Важливіше не хто, а що. Що саме ми хочемо попросити у Росії?” - Кая КалласВодночас, за словами прем'єра Естонії Крістена Міхала, позиція Росії така, що те, що не вдається здобути на полі бою, вона вимагатиме за столом переговорів.
Серед неофіційних кандидатів на роль представника Європи в переговорах називають Анґелу Меркель, яка, за інформацією з джерел, може стати реальним кандидатом. Водночас Берлін відхилив пропозицію щодо Шредера, охарактеризувавши її як "удавану". Як зазначає Костянтин Ремчуков,
“Наразі Європа має більший вплив на Україну, ніж Вашингтон”, що ще раз підкреслює важливість активної участі ЄС у переговорах.
Неформальне засідання на Кіпрі відображає зміни в зовнішній політиці Європейського Союзу, зокрема, прагнення до відновлення діалогу з Росією після тривалої ізоляції. Цей крок може свідчити про зміну підходів країн ЄС у контексті конфлікту в Україні, де важливість голосу Європи в переговорах стає дедалі очевиднішою. Водночас, результати зустрічі можуть вплинути на подальші стосунки між ЄС та Росією, особливо в умовах напруженості на політичній арені.
У світлі можливих переговорів з Кремлем, важливою є також позиція України. Як повідомляє ЄС планує вести діалог з Путіним за згодою Києва, українська сторона підкреслює значення активної участі Європи в цьому процесі. Це може стати ключовим фактором у формуванні нових підходів до мирного врегулювання конфлікту.