UA RU EN

Гарвардські вчені виростили мінімозок, що прожив сім років

Дослідники Гарварду створили мінімальні мозкові структури, які функціонували протягом семи років. Фото: НВ — Техно

Вирощування органоїдів мозку

Американські вчені з Гарвардського університету виростили органоїди людського мозку розміром із горошину перцю, які безперервно розвивалися і старіли в лабораторії сім років. Це рекордний термін, адже попередній світовий рекорд становив менше двох років. Зазвичай подібні органоїди живуть лише кілька місяців. Органоїди були вирощені зі стовбурових клітин, а їх повне дозрівання в природних умовах триває майже двадцять років.

Дослідники підтвердили розвиток клітин на молекулярному рівні за допомогою трьох генетичних годинників. Вони створили штучну хімеру, змішуючи клітини віком один рік із двотижневими тканинами. Старші елементи змусили молодий матеріал перестрибнути кілька місяців еволюції та почати формувати зрілі нейрони. Однак важливо зазначити, що вирощені органоїди не мають свідомості чи вищих когнітивних функцій, а також не отримують сенсорних сигналів із навколишнього світу.

“Мозок здатний продовжувати свій розвиток поза контекстом людини протягом цього безпрецедентного проміжку часу.” - Паола Арлотти

Дослідження, що підтверджує ці результати, було опубліковане 25.08.2026. Це досягнення відкриває нові горизонти для вивчення розвитку мозку та його функцій.

Вплив на нейробіологічні дослідження

Вирощування органоїдів мозку, які здатні до тривалого розвитку, може суттєво змінити підходи до нейробіологічних досліджень та лікування неврологічних захворювань. Зокрема, нові дані можуть допомогти в розумінні механізмів старіння мозку, а також вивченні процесів, які відбуваються під час формування нейронних мереж.

Це відкриття підкреслює потенціал стовбурових клітин у наукових дослідженнях і може призвести до важливих медичних інновацій у майбутньому.

Це дослідження відкриває нові можливості для розуміння нейробіології, зокрема в контексті того, як мозок приймає рішення в умовах невизначеності. Дослідження про прийняття рішень мозком може доповнити знання про механізми, що впливають на наше сприйняття та реакції на навколишній світ.