Відкриття про гігантського кенгуру Protemnodon tumbuna
12 липня, 09:02
Нове дослідження доктора Лукаса Кунгулоса з Університету Західної Австралії припускає, що вимерлий вид гігантського кенгуру Protemnodon tumbuna вижив на півночі Нової Гвінеї до 6000 років тому. Це відкриття ставить під сумнів раніше відомі дані, згідно з якими всі сім видів Protemnodon вимерли в Австралії приблизно 41 000 років тому.
Дослідження базується на виявлених скам'янілостях, які підтверджують існування Protemnodon tumbuna в різні періоди, зокрема:
- у скельному укритті Номбе, де скам'янілості свідчать про життя цієї тварини до 22 000-27 000 років тому;
- у печері Лачіту, де знайдено зуб, що датується 18 000 років тому або раніше;
- останки з Таори, які виявлені під час археологічних розкопок у 2004 році, вказують на те, що вид існував ще 6800 років тому.
Protemnodon tumbuna був вперше відкритий західною наукою в 1983 році. Цей вид був приблизно розміром із сучасного рудого кенгуру і пересувався здебільшого навкарачки. Раніше вважалося, що Protemnodon tumbuna вимерла приблизно 20 000-50 000 років тому, проте нові дані свідчать про його більш пізнє існування. Середній індивідуальний ареал Protemnodon з Центрального Квінсленду становив близько 11,6 км², що також підкреслює різноманітність серед цих гігантських кенгуру.
Перспективи дослідження стародавніх видів
Дослідження доктора Кунгулоса не лише розширює уявлення про еволюцію кенгуру, але й відкриває нові перспективи для вивчення стародавніх видів. У 2024 році вчені з Університету Фліндерса в Австралії представили відкриття трьох нових видів стародавніх гігантських кенгуру, включаючи Protemnodon viator, який за розміром перевищував сучасних кенгуру вдвічі та був здатний здійснювати швидкі та далекі стрибки. Це відкриття підкреслює важливість подальших досліджень у цій області та корекцію існуючих уявлень про вимирання стародавніх видів.
Цей кенгуру пережив свій вид на тисячоліття (Фото: Peter Schouten).
Ці нові відкриття підкреслюють складність еволюційних шляхів стародавніх видів і вказують на потенційні зміни в розумінні екосистем Австралії та Нової Гвінеї. Дослідження підкреслює важливість продовження археологічних розкопок і палеонтологічних досліджень для виявлення нових фактів про стародавні види, які можуть викликати переосмислення історії вимирання тварин. Крім того, це може мати значення для збереження сучасних видів у контексті змін клімату та впливу людини на навколишнє середовище.
Вивчення стародавніх видів продовжує відкривати нові горизонти для науки. Наприклад, нещодавнє відкриття решток нового динозавра-завропода в Таїланді свідчить про те, що дослідження палеонтології може дати ще більше інформації про еволюцію різних видів. Це відкриття підкреслює важливість вивчення давніх часів та їх мешканців, що може змінити наше розуміння еволюційних процесів.