Зміни у порядку бронювання військовозобов'язаних
Кабінет міністрів України 20 травня 2026 року ухвалив постанову №635, яка внесла зміни до порядку бронювання військовозобов'язаних. Зміни набрали чинності 22 травня. Основними нововведеннями стали:
- підвищення зарплатного порогу для критичних підприємств до 25 941 грн;
- нові правила обліку сумісників;
- масштабний перегляд статусів критично важливих підприємств, що має завершитися до 1 вересня.
Згідно з новими правилами, зарплатний поріг для критичних підприємств підвищено до 25 941 грн, що становить три мінімальні зарплати. Раніше цей показник становив 2,5 мінімальної зарплати, що дорівнює 21 618 грн. Проте стара норма зарплатного порогу залишилася в силі для підприємств, розташованих на прифронтових територіях та в зоні активних бойових дій. Норма, що стосується обліку сумісників, набереться чинності орієнтовно в середині червня, через 10 днів після офіційного опублікування постанови.
Коментарі та реакції
Міністерства, центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації (ОВА) отримали місяць для перезатвердження критеріїв критичності, погодивши їх із Міністерством оборони та Міністерством економіки. Усі підприємства, які були раніше визначені критичними, зобов'язані пройти повторну перевірку до 1 вересня. Тим підприємствам, які втратять статус критичності, заборонено звертатися за його відновленням раніше ніж через шість місяців.
«Новації спрямовані на те, щоб інструмент бронювання працював точніше і застосовувався до підприємств та працівників, які справді забезпечують критичні потреби». — Олексій Соболев
З іншого боку, бізнес-асоціація висловила занепокоєння, зазначивши, що "підвищення зарплатного порогу посеред року може створити серйозні виклики для окремих галузей і регіонів". Адвокат Данило Трясов із адвокатського об'єднання Leshchenko & Partners також звернув увагу на те, що "будь-які зміни будуть стресом та ускладнять операційне планування".
Народний депутат Олександр Федієнко порушив питання про реальний сектор економіки, заявивши, що ситуація не є такою оптимістичною, і "там, де бізнес живе не на державні кошти, – там не все так райдужно". Руслан Сокол, юрист-дорадник, додав, що "держава декларує курс на детінізацію ще з 2011 року, але культура прозорої сплати податків так і не стала загальним стандартом".
Зміни також мають на меті уточнити критерії критичності для різних секторів. Наприклад, для неаграрного сектору критерієм є річна валютна виручка понад 32 млн євро або сплата податків на суму понад 1,5 млн євро на рік, в той час як для аграрного сектору мова йде про обробіток від 1 тис. га або відповідні обсяги господарської діяльності.
Таким чином, нововведення, що стосуються порядку бронювання, мають на меті зробити систему більш адресною і ефективною, проте їх реалізація може зіткнутися з певними викликами.
Зміни у порядку бронювання військовозобов'язаних відображають прагнення українського уряду адаптуватися до умов економічної ситуації, що склалася в країні під час війни. Підвищення зарплатного порогу та уточнення критеріїв критичності можуть вплинути на стабільність роботи підприємств, особливо в регіонах, що зазнали значних економічних труднощів. Проте, реалізація нововведень може вимагати часу та зусиль з боку бізнесу для підтвердження свого статусу, що може призвести до додаткових викликів у короткостроковій перспективі.
Зміни в правилах бронювання військовозобов’язаних, які набули чинності з 22 травня, є частиною більш широкої реформи. Вони спрямовані на підвищення ефективності механізму бронювання, що може вплинути на діяльність підприємств в Україні. Для детальнішого розуміння нововведень та їхніх можливих наслідків, рекомендуємо ознайомитися з посиленням правил бронювання, яке також було ухвалене Кабміном.