Богемне життя в Києві (1918-1920)
У період між 1918 та 1920 роками у Києві, в умовах політичної нестабільності, активізувалося богемне життя, що виявилося у епатажних акціях та діяльності мистецьких клубів. Ці події стали основою українського революційного авангарду. Однією з яскравих акцій цього часу стала організація першого нудистського пляжу на Трухановому острові у 1918 році, ініційована художницею Олександрою Екстер та її оточенням. Учасники цієї акції йшли вулицями без одягу, маючи на собі лише символічні стрічки з написом "Геть сором".
Як зазначав Сергій Удовик, ця акція
“епатувала київських обивателів”, які “шарахалися, плювалися, хрестилися і говорили, що це бісівщина йде”.
Мистецькі клуби
Важливу роль у культурному житті Києва відігравали мистецькі клуби, зокрема легендарний клуб "Хлам" (Художники, Літератори, Артисти, Музиканти), який розташовувався у підвалах на вулиці Ніколаєвській. Цей клуб згадувався Михайлом Булгаковим у романі "Біла гвардія" під назвою "Прах". Поряд з "Хламом" функціонував україномовний клуб "Мистецький льох".
У дискусіях цих клубів брали участь такі видатні особистості, як:
- Мандельштам
- Кольцов
- Тичина
- Петрицький
- Рабінович
- Екстер
- Лівшиць
- Еллан-Блакитний
- Еренбург
- Маяковський
На жаль, з приходом військ Денікіна клуби "Хлам", "Мистецький льох" та студії Екстер були насильно закриті, що свідчить про те, як швидко змінилася культурна ситуація під тиском політичних обставин. Цей період став важливим етапом у розвитку української культури, в якому богемне життя та мистецькі ініціативи намагалися відстояти свої позиції перед обличчям зовнішніх викликів.
Події, що відбувалися в Києві у 1918-1920 роках, свідчать про інтенсивний розвиток української культурної сцени в умовах політичної кризи. Мистецькі клуби, акції та ініціативи того часу відображали прагнення митців до самовираження та боротьби зі стереотипами, що панували в суспільстві. Закриття цих клубів стало символом того, як політична ситуація може впливати на культурне життя, підкреслюючи важливість захисту мистецтва в умовах репресій і нестабільності.
У цей непростий період, коли культурне життя Києва переживало бурхливі зміни, відбувалися також й інші важливі події, що вплинули на обличчя міста. Зокрема, заміна традиційних пам’ятників на сучасні форми стала символом нових часів, які принесли більшовики. Це свідчить про те, як політичні зміни впливали на мистецтво і архітектуру, формуючи унікальний контекст для українського авангарду.