Кліматичні зміни в Україні та їх наслідки
Експерти НАН України констатують, що кліматичні зміни мають практичні наслідки для України, які посилюються через війну. Вони підкреслюють, що поріг глобального потепління в 1.5°C вже перевищено, а температура в українському регіоні зростає інтенсивніше, ніж у багатьох країнах Західної Європи. Наголошується на тому, що повномасштабна війна Росії додатково посилює кліматичні ризики для країни.
За даними експертів, аномалія глобальної температури в Україні у 2023 році становила 1.54 градуса Цельсія, у 2024 році – 1.6 градуса, а у 2025 році – 1.55 градуса. Член-кореспондент НАНУ Наталія Фіалко зазначила:
"В останні роки значення порогу щодо рівня 1.5 градуса Цельсія вже досягнуто. Це дані провідних дослідницьких центрів і Всесвітньої метеорологічної організації."
Також, за словами експертів, опалювальні сезони в Україні протягом останніх 20 років скоротилися на 20%, що свідчить про необхідність зменшення споживання органічного палива.
Вплив війни на екологію та кліматичні ризики
Директор Інституту промислової екології Олександр Сігал підкреслив, що за австрійськими даними, з 1850 року в Карпатському регіоні зафіксовано підвищення температури на 2.4 градуса. Прогнозується, що до 2050 року середнє підвищення температури в Карпатах може скласти ще 1.4-1.9 градуса. Він також зазначив, що сезон зі стійким сніговим покривом у Карпатах скоротився на 8-10 днів, що суттєво впливає на зимовий туризм.
Для забезпечення снігового покриву в умовах недостатньої природної засніженості, потрібно значні обсяги води та енергії. Щоб замістити 1 кубічний метр снігу, потрібно 250-400 літрів води, а на 1 гектар траси – 3-4 тисячі кубометрів води. Енерговитрати на виробництво штучного снігу становлять 0.3-0.7 кіловата на кубічний метр, що призводить до мільйонних витрат на електроенергію.
Війна також має негативний вплив на екологію, викликавши суттєве зростання викидів CO₂. За період з лютого 2022 року до лютого 2025 року додаткові викиди CO₂ від військових дій становили 175 млн тонн, а в 2025 році цей показник досяг 77 млн тонн у CO₂-еквіваленті. Загальні збитки, пов'язані з викидами від війни, оцінюються в 57 млрд доларів. У 2022 році військові дії стали основним джерелом викидів CO₂ в Україні, спричинивши їх зростання на 23%.
Експерти наголошують на необхідності вжиття заходів для зменшення кліматичних ризиків в Україні. Це включає:
- декарбонізацію економіки,
- перехід на кліматично нейтральні джерела енергії,
- підвищення енергоефективності,
- збереження лісів.
Олександр Сігал зазначив, що
"країни навколо мають схожі проблеми, і перша порада – не вирубувати ліси в Карпатах."Серед можливостей для скорочення споживання викопного палива пропонуються модернізація тепломереж, індивідуальні теплові пункти, а також розвиток біометану, сонячної та вітрової енергії.
Основними компонентами проблеми кліматичної кризи експерти визначають дефіцит питної води, продовольчу незахищеність, деградацію ґрунтів, боротьбу за землю, кліматичну міграцію та енергетичну вразливість. Необхідні заходи у відповідь на ці виклики включають адаптивне сільське господарство, міжнародні інструменти управління ресурсами, децентралізацію енергетики та системи раннього попередження.
Ситуація, що склалася в Україні внаслідок війни та кліматичних змін, вимагає термінових і комплексних дій для запобігання подальшому погіршенню екологічної ситуації. Експерти вказують на важливість міжнародного співробітництва та адаптації до нових кліматичних умов, оскільки наслідки можуть торкнутися не лише України, але й регіону в цілому. Розробка ефективних стратегій зменшення викидів та впровадження сталих практик у різних секторах стає критично важливим для забезпечення екологічної стабільності в країні.