UA RU EN

Колишній міністр юстиції орендував арештований будинок Захарченка: назвав занижену ціну

Екс-глава Мін'юсту зняв в оренду конфісковану власність Захарченка за вигідною ціною. Фото: Главком

Ситуація з арештованим будинком Галущенка

Колишній міністр юстиції Герман Галущенко пояснив своє проживання в арештованому будинку, який належить екс-міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку, заниженою вартістю оренди. Депутатка Анастасія Радіна висловила занепокоєння щодо можливого приховування інформації та направила звернення до антикорупційних органів.

Будинок, в якому проживає Галущенко, розташований на вулиці Добровольчих батальйонів, 40 у Києві та має площу 650 кв. м. Орендна плата, яку він назвав, складає близько $3 тис. (126 тис. грн) на місяць. Проте, з травня 2025 року, вартість оренди такого будинку становила $15 тис. (654 тис. грн) на місяць. Поріг для повідомлень про суттєві зміни у майновому стані в 2025 році становив 151,4 тис. грн. Будинок Захарченка перебуває під арештом з 2021 року, а його вартість на початок червня 2025 року оцінюється у 48,48 млн грн. Цей об’єкт був куплений нідерландською фірмою Stichting Administratiekantoor LVV у 2013 році.

Занепокоєння та проблеми управління

Анастасія Радіна зазначила, що з’ясувала інформацію про будинок через сайти з оренди нерухомості. Вона підкреслила, що заява Галущенка про оренду цього будинку з червня до жовтня підтверджує її занепокоєння:

«Це викликає серйозні питання до АРМА та їхньої здатності контролювати арештовані активи» — Анастасія Радіна.

Попри те, що будинок перебуває під арештом та переданий в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) з 2021 року, АРМА не змогло не тільки передати його в управління, але навіть помітити, що об’єкт використовується третіми особами.

Ситуація навколо арештованого будинку, в якому проживає Галущенко, підкреслює проблеми в управлінні арештованими активами в Україні. Відсутність контролю з боку АРМА та можливість використання таких об'єктів третіми особами викликає занепокоєння серед депутатів і правозахисників, які вважають, що це може вказувати на системні корупційні ризики в державних структурах. Подальше розслідування цієї справи може пролити світло на більш широкі питання, пов'язані з прозорістю та ефективністю антикорупційних заходів в Україні.