Запобіжний захід для Романа Ісаєнка
Суд обрав запобіжний захід у вигляді застави для колишнього керівника Держлікслужби Романа Ісаєнка за підозрою у внесенні недостовірних відомостей до декларацій. Його звільнили з посади після початку розслідування, яке проводять Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).
Згідно з рішенням суду, розмір застави становить 66 560 гривень. Також суд зобов'язав Ісаєнка:
- не покидати територію Києва та Київської області без дозволу;
- заборонити спілкуватися зі свідками справи;
- здати всі документи, що надають право на виїзд за кордон.
Основною підставою для підозри є інформація про те, що Ісаєнко не вказав у своїх деклараціях за 2022-2024 роки дані про житловий будинок у Київській області.
Ситуація навколо Романа Ісаєнка
Роман Ісаєнко був звільнений з посади голови Держлікслужби Кабінетом міністрів України 7 січня 2026 року, після чого він став фігурантом розслідування, проведеного журналістами Bihus.Info. За даними розслідування, лабораторія "Добробут-Лікилаб" почала отримувати замовлення від Держлікслужби майже одразу після реєстрації, що викликало додаткові питання щодо діяльності посадовця.
Нагадаємо, що Роман Ісаєнко був призначений головою Держлікслужби у 2024 році. Ситуація навколо його діяльності та звільнення викликала широкий резонанс у суспільстві, підкреслюючи важливість прозорості та відповідальності державних службовців.
Розслідування щодо Романа Ісаєнка відображає загальнонаціональну тенденцію до боротьби з корупцією в Україні, що стало пріоритетом для уряду та правоохоронних органів. Встановлення запобіжного заходу у вигляді застави вказує на серйозність звинувачень, а також на намір правоохоронців забезпечити належне дотримання закону. Ситуація є важливою як для державних органів, так і для суспільства, що прагне підвищення рівня відповідальності та прозорості в діяльності державних службовців.
У той час як розслідування щодо Романа Ісаєнка продовжується, у суспільстві зростає занепокоєння щодо дій інших державних службовців. Наприклад, нещодавно чиновницю Мінкульту підозрюють у виправдовуванні агресії РФ, що ще раз підкреслює актуальність питань прозорості та відповідальності у державних установах.