Розгляд конституційної скарги
18 листопада 2026 року Другий сенат Конституційного Суду України розглядав конституційну скаргу Вагоровського Володимира Антоновича щодо неможливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про арешт майна під час судового провадження. Суддя-доповідач Олег Первомайський повідомив про суть скарги та перебіг розгляду справи в судах. Заявник оскаржує абзац перший частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, який унеможливлює окреме апеляційне оскарження ухвал про арешт майна.
Обставини справи
У рамках розгляду справи Печерський районний суд міста Києва наклав арешт на квартиру і машиномісце в межах кримінального провадження. Апеляційна скарга адвоката Вагоровського була відхилена Київським апеляційним судом, а касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою адвоката. Водночас, частина сьома статті 173 Кримінального процесуального кодексу надає обвинуваченому право оскаржити рішення щодо арешту майна.
Оспорюваний припис Кримінального процесуального кодексу встановлює загальну заборону окремого оскарження проміжних ухвал суду без винятку для арешту майна. У зв'язку з цим Другий сенат направив запити до ряду органів влади та наукових установ для отримання юридичних позицій. Серед установ, до яких були направлені запити, можна виділити:
- Президента України
- Голову Верховної Ради України
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- Національний університет "Києво-Могилянська академія"
- Національний університет "Одеська юридична академія"
- Ужгородський університет
- Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса
Розгляд справи відбувався у відкритій та закритій частинах пленарного засідання, в якому брав участь адвокат Денис Натеса. Відеозапис пленарного засідання буде доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України у рубриці "Архів відеотрансляцій засідань".
Розгляд цієї справи може мати важливі наслідки для правозастосування в Україні, оскільки питання можливості апеляційного оскарження ухвал про арешт майна безпосередньо стосується прав обвинувачених та їх доступу до справедливого судочинства. Важливою є реакція органів влади та наукових установ на запити Конституційного Суду, оскільки це може вплинути на подальші зміни в законодавстві, що регулює кримінальний процес в країні.
Цей випадок став черговим підтвердженням того, що питання апеляційного оскарження рішень суду потребує детального аналізу. Не менш важливим є і те, що Конституційний Суд України нещодавно переніс розгляд іншої справи, що свідчить про активність судової системи у вирішенні складних правових питань.