Використання постаті Одонацера в козацькій історії
У статті розглядається використання козацькими літописцями постаті вождя Одонацера (Одоакра) як історичного символу для легітимізації боротьби Богдана Хмельницького та Війська Запорозького. Особливо важливою є промова генерального писаря Запорозького війська Самійила Зорки на похороні Хмельницького у 1657 році, де він назвав Хмельницького древнім руським Одонацером. Це порівняння підкреслює значущість історичної спадщини та боротьби за незалежність.
Історичний контекст
Одоакр, відомий також як Одонацер, скинув останнього римського імператора на Заході у 476 році. Він народився приблизно в 433 році, а його батько Едек служив у гунів Аттіли. У деяких середньовічних джерелах, зокрема в "Brevis historia", Одоакра називають Ruthenus (русином), а в XVI столітті на меморіальній плиті в Зальцбурзі його згадали як Rex Rhvtenorvm (король рутенів). Також княгиню Ольгу в Європі називали Регіна Ругорум (королевою ругів).
Важливою є також згадка в Білоцерківському універсалі 1648 року, де йдеться про взяття Рима військом русів із Ругії на чолі з князем Одонацером. У документі зазначено, що це сталося в році 470 після Різдва Господнього, коли Рим мав шістсот сорок п'ять тисяч війська. Ці історичні факти показують, як козаки використовували образ Одонацера для підкреслення своєї боротьби за свободу та незалежність.
Самійло Зорка підкреслив важливість цього історичного прикладу у своїй промові:
“Милий вождю! Древній руський Одонацер!”Він також зазначив, що навіть Стародавній Рим, "що може називатися матір'ю всіх європейських міст", колись зазнав поразки від "меншої бойової сили русів із Ругії". Це порівняння демонструє впевненість козаків у своїй силі та рішучості боротися за свої права, беручи приклад з давніх предків.
Таким чином, постать Одонацера стала символом для козаків, втілюючи їх прагнення до свободи та незалежності в контексті боротьби під проводом Богдана Хмельницького. Ця історія підкреслює важливість спадщини та культурної пам'яті для формування національної ідентичності.
Використання образу Одонацера в контексті боротьби козацтва за незалежність свідчить про глибокі історичні корені українського національного руху. Це порівняння не лише зміцнює легітимність боротьби Хмельницького, але й підкреслює важливість пам'яті про минуле для сучасної ідентичності. З історичної точки зору, такі символи допомагають зберігати культурну спадщину та сприяють формуванню колективної свідомості нації.