Розгляд справи в Конституційному Суді України
Конституційний Суд України розглядає справу за конституційною скаргою, що стосується положення Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, яке обмежує можливість апеляційного оскарження ухвал про відмову у скасуванні арешту майна під час досудового розслідування. Ця справа була ініційована Карась Альоною Василівною та Карасем Володимиром Володимировичем, які оскаржують відповідність пункту 9 частини першої статті 309 КПК України пунктам 1 та 8 частини другої статті 129 Конституції України.
Другий сенат Конституційного Суду України провів засідання 4 березня 2026 року, в рамках якого розглядалася зазначена скарга. Досудове розслідування веде слідче управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за частиною третьою статті 190 та частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України. У рамках цього розслідування Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 2 вересня 2020 року наклав арешт на нерухоме майно, зокрема однокімнатні квартири, що належать Карась А.В.
Юридичні труднощі для захисника
Подальші ухвали Вінницького міського суду свідчать про юридичні труднощі для захисника Карася, оскільки 26 червня 2025 року суд відмовив у задоволенні клопотання про скасування арешту майна. Згодом, 24 липня 2025 року, Вінницький апеляційний суд ухвалою відмовив у відкритті апеляційного провадження, посилаючись на статтю 309 КПК України. У свою чергу, колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду також ухвалила 22 вересня 2025 року відмовити у відкритті касаційного провадження.
На пленарному засіданні, що відбулося в рамках розгляду скарги, були присутні уповноважена особа від суб’єкта скарги, адвокат Дмитро Рябов, а також інші громадяни. Після обговорення суд перейшов до закритої частини пленарного засідання, де обговорювались подальші кроки у справі.
Розгляд цієї справи в Конституційному Суді України має значення для правозастосування, оскільки питання апеляційного оскарження ухвал про арешт майна під час досудового розслідування є важливим аспектом правового захисту. Рішення суду може вплинути на правову практику та визначити межі застосування положень КПК України в контексті захисту прав громадян.
Ця справа підкреслює важливість правового захисту у процесі досудового розслідування, оскільки обмеження на можливість апеляції можуть суттєво вплинути на права осіб, чиє майно було заарештоване. Вирішення питання про конституційність даного положення КПК може мати далекосяжні наслідки для судової практики в Україні, а також для забезпечення справедливості і прозорості в кримінальних процесах.