Новий графік роботи хору імені Григорія Верьовки
Національний заслужений академічний український народний хор імені Григорія Верьовки отримав новий графік роботи у зв'язку з нестачею державного фінансування. Колектив переведено на чотириденний робочий тиждень, що стало наслідком фінансових труднощів. Щомісячний дефіцит коштів на виплату заробітних плат становить 1,94 млн грн, а річний дефіцит фінансування до плану досягає 22,3 млн грн.
Керівник хору Ігор Курилів прокоментував ситуацію, зазначивши:
«Тому я колектив перевів на чотириденку. Мені в місяць не вистачає 1,94 млн грн лише до зарплатні. І на рік 22,3 млн грн не вистачає до плану. Тому я мушу крутитися, як білка в колісі. Державного фінансування бракує.» - Ігор Курилів
Ця ситуація викликає занепокоєння, оскільки артист вищої категорії хору отримує близько 35 тис. грн на місяць. «Артист вищої категорії отримує 35 тис. грн. Якось у Верховній Раді говорили, що це високі оклади. Люди добрі, які високі оклади? Артисти тут зі всієї України з'їхались, ми відібрали найкращі голоси, яких ще спробуй знайти. Вони платять за квартиру, проїзд, утримують сім'ї. 35 тис. грн - це копійки,» - додав Курилів.
Середня заробітна плата в Україні
Крім того, у квітні 2026 року середня номінальна заробітна плата штатного працівника в Україні становила 30 515 грн, що на 0,5% більше, ніж у березні того ж року. Найвищий рівень середньої зарплати у квітні 2026 року зафіксовано у Києві - 48 003 грн, а друге місце за рівнем середньої зарплати посіла Київська область - 30 584 грн. Найнижчі середні зарплати у квітні 2026 року були у:
- Кіровоградській області - 21 199 грн
- Чернівецькій області - 21 687 грн
За словами Ігоря Куриліва, «так, люди від цього страждають, тому що в них чотири дні недоплачено в місяць.» Ситуація з фінансуванням хору залишається складною, і без належної підтримки держави подальша діяльність колективу може опинитися під загрозою. Хор, заснований у 1943 році, продовжує нести українську культуру та традиції, попри фінансові труднощі.
Фінансова ситуація, що склалася навколо хору, відображає більш широку проблему недостатнього фінансування культурних установ в Україні. Це може призвести не тільки до скорочення робочих днів, але й до втрати кваліфікованих кадрів у сфері культури, що негативно вплине на збереження культурної спадщини. Враховуючи важливість хору як носія української культурної ідентичності, питання його фінансування потребує термінового вирішення з боку держави.
Ситуація з фінансуванням хору не є єдиною проблемою, з якою стикається колектив. Як повідомляється, втрата чоловічих голосів через мобілізацію та нерівне бронювання також негативно впливає на склад ансамблю, що може ще більше ускладнити його діяльність у нинішніх умовах. Це викликає занепокоєння щодо майбутнього українського народного мистецтва.